Карпати. Кохання. ❤️безкоштовно!❤️

Вітаю, мої любі Натхненники!!!

Запрошую до Безкоштовної книги “Під омелою, яка полонить атмосферою Карпат, будиночку в горах та звичайно секретом. Ця історія кохання подарує багато тепла і водночас пристрасті. В цій книзі є все. Вона захопить від першого слова і до хепі енду. 

AD_4nXdkeKGUsPbS28sFlLnUD0lu3rOVZoQmR1L8zeJta5zb2PEccTIb9ulmAfYc5MdVwBTdCYhKTmRo8Ej8HFi6VM5wubwyIWCVDeTJai4Qiln3EO_sdGhQSd6_p_u39HPpzQuPgZpUo6St-O9mnNLKJU5n1-e9?key=iWXLE9zChuTk8sIi1GLL-w

Уривок:

— Святославе…

  — Ти його і досі кохаєш? — він боявся почути відповідь, але наважився запитати. Краще зараз взнати.

  — Я зрозуміла, що дуже давно його не кохала. Просто звикла і все. — Зітхнула вона і зробила знову ковток.

  — Я радий це чути. — Зізнався Святослав.

  — І я рада, що можу зізнатись. Я не звикла запитувати себе… і тим паче відповідати. Це важко. Заглиблюватись у свою душу – занадто важко. Здається, що краще все залишити, як є – але це лише обман. Колись, я б зневажала себе за те, що залишила все як є. Я щаслива – що пішла від нього. Тепер у нас обох є шанс – на щасливе майбутнє. Я впевнена, що ми ніколи не були половинкою одне одного. Наше щастя – десь нас чекає. — Емма зрозуміла, що хильнула до тої міри – де розв’язується язик.

  Святослав усміхнувся.

  — Це правильно. Любов до себе – вчить нас любити інших. — Він подарував їй усмішку і теплий погляд. — Бажати чогось для себе –це нормально. Ні це правильно. Ти все правильно зробила. Краще пізно – ніж ніколи.

  — З твоїх вуст – це звучить так просто… правильно. — Емма поклала голову на спинку дивана і її пишне волосся розсипалось по плечах. — Я ніколи не зважала, на себе. Я забулась про себе і про любов до себе.

  — Це все можна виправити. — Усміхнувся він.

  — Сподіваюсь. — Зітхнула Емма.

  — Початок – вдалий. Ти усвідомила, що хочеш змін… тож, все вийде! — натхненно мовив Святослав, дивлячись на те, як її обличчя осяяла щира усмішка.

  — Ммм гарно.

  — Навчись любити себе, Еммо. Ти робила все, як хотів він, щоб отримати кохання. Проте ти і кохання не отримувала і собою не була. Я правий? Ти ж напевно була правильною і бездоганною у всьому?

  — Так. У мене навіть секс був за графіком. Капець! Я дожилась! — Емма закліпала. Вино… розмова… і ці запитання Святослава – розслабили її і змусила багато про, що замислитись.

  — У тебе секс був за графіком?! Ну такого я точно не очікував! — його щелепа просто «відпала». — Чесно?

  — Я кажу правду. Я все робила за графіком. Гуляла, їла, ходила на роботу… і секс… секс був за графіком. — Емма лише зараз зрозуміла абсурдність усього цього. Як? Як вона дожилась до такого?! — Я була такою, якою ти мене описав… правильною і намагалась бути бездоганною.

  — Тобі треба навчитись бути собою, навчитись розслаблятись і робити щось для себе. Ти повинна зрозуміти, що тебе будуть любити навіть тоді, коли ти десь помилишся, не будеш бездоганною коротше лоханешся. — Він не хотів, щоб вона відчувала себе нещасною, але їй потрібно зрозуміти істину, - любити себе це правильно. — Немає необхідності завжди нехтувати своїми мріями, бажаннями в ім’я когось. — Святослав простягнув руку і забрав за її вушко прядку, яка впала на її рожеву щічку. — Ти не перестанеш менше когось любити, якщо іноді будеш зважати на себе.

  — Ти неймовірний чоловік, Святославе… — промурликала вона. Вино геть її розслабило. — Ти дуже мудрий. Я таких ще не зустрічала. — Тепер Емма не відчувала ніякого збентеження. — Сподіваюсь, я не забуду твоїх слів.

  — Я нагадаю, якщо забудеш. — Усміхнувся він.

 

Та нова шалена книга

"Tattoo кохання та tequila”

  “— Знову починаєш?! 

   — Знову даєш привід?!

   — Ти ідіот!

   — Ти проблема!

   — Тоді… тоді пішов ти в дупу Рендалле - я йду звідси, — вона потягнулась за ручку дверей, але і досі була притиснута мною. — Я звіль… — вона не встигла нічого сказати, бо я зробив те, чого робити було не можна. Мої губи на її губах і мій язик вже в її солодкому ротику. Я не чую протесту, я чую лише задоволений стогін з її горла, і мені зриває дах”. 

Візуал, дорослі смаколики, багато уривків і це все в Моєму телеграм

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Нінчик
02.11.2024, 23:29:17

Хочеться знову поринути в Карпати. Моя мрія частично на ваших сторінках книги. Може і я колись до них доїду.

Анна Харламова
03.11.2024, 13:42:49

Нінчик, Оооо як мені приємно читати такі смаколики!!!
Ваша мрія неодмінно здійснить! Он як Емма не думала, що колись поїде до Карпат, а доля зробила сюрприз!)
Хай ваші мрії збуваються! Обіймаююю!!!
Дякую за смаколик)

avatar
Ксения Ксения
02.11.2024, 23:00:35

Через такі книги хочеться вірити у найкраще. Мрії збуваються ♥️♥️♥️ Ну і звичайно мій красунчик))))

Анна Харламова
03.11.2024, 13:41:20

Ксения Ксения, Мммм дякую, це дорогі для мене слова! Мені надзвичайно приємно, що ця історія так сильно до душі! Дякую!!!! Мммм ну звичайно))))

Інші блоги
Маленький крок для автора
Я подаю «Стерво для бабія» на передплату. Чесно? Довго вагалася. Мабуть, кожен автор проходить через ці переживання перед своїм першим разом. Ще під час написання «Ти належиш мені» я думала про це, але так і не
"Він між нами" святкує 10 тисяч переглядів
Я довго полювала на це число і таки його спіймала! А це чудовий привід нагадати вам про гарячу рісторію Роми, Ліки і Ді. Якщо хочете дізнатись, що запропонували дві дівчини привабливому хлопцю, чим закінчилась їхня "дружба",
А хто це така? Візуали і міні-спойлери!)
ПРИВІТ всім, хто не спить!)) А чекає на оновлення так, як чекаю на них я: і на свої, і на чужі :) Хочу познайомити вас із героїнею, з якою Вероніка матиме гарні стосунки. Це Олеся, вона працює в друкарні Аслана Аслановича. І має
Трошки Бдсм? ;)
Обідній анонс нових глав. Корото і по суті. Залізна витримка В’язниця для богів не має вікон. Тут панує стерильний нуль, антиматерія та холодний метал. Кассіан думав, що він кат, а вона — лише пухлина на тілі його
Візуал до глави Некромаркетинга
— О! — видихнула я з полегшенням, борючись із бажанням кинутися йому на шию. — Людина! Постать наблизилась. На ній був ідеально скроєний темний костюм. Пальто. Циліндр. Я мало не розплакалася знову — цього разу
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше