"Ліс втрачених душ" Дмитра Євтушенка | Рецензія

Дисклеймер

Читання — штука суб’єктивна

Присягаюсь, що пишу цю рецензію не під «лопатними» погрозами

(печінка та інші внутрішні органи на місці) =)))

Книга «Ліс втрачених душ» Дмитра Євтушенка не могла пройти повз мою читацьку увагу, оскільки в своїх творах автор порушує актуальні питання, приправлені символізмом та містицизмом.

Жанр: містика / жахи, наукова фантастика, детектив, трилер.

Структура книги: 351 сторінок, 62 глави.

Сюжет

Ця історія відноситься до циклу «Поряд з нами», що складається з семи книг. Вона є цілком самостійною, але якщо ви попередньо ознайомитеся зі всім циклом, то отримаєте більше радості власного відкриття, позаяк в «Лісі втрачених душ» містяться «пасхалки» до нього.

Події роману відбуваються у Вінницькій області, де в невеликому містечку зникають підлітки — затяті геймери. Занепокоєні батьки звертаються по допомогу до приватного детектива Степана. Згодом той знаходить дивні пристрої в кімнатах підлітків — голку та usb, — які, вірогідно, і допомагали їм підключатися до віртуальної реальності.

Невдовзі розслідування Степана приводить його до зустрічі з журналістом Андрієм, головним персонажем з «Найтемнішої ночі» (основна прикмета якого, до речі, — сумка-бананка). Разом вони намагатимуться зрозуміти, що сталося з підлітками. Та чи встигнуть вони їх знайти?

Також до їхнього розслідування доєднається Катя. Колись вона брала участь в експерименті зі схуднення в медичному центрі «Постать Артеміди», який через певні невдачі закрився (читайте в «Оплата пройшла успішно»). Невдовзі дівчина наштовхнулася на інформацію про інший експеримент, пов’язаний зі сном, медичний центр якого вже називався «Світ Морфея». Яким чином пов’язані ці центри та чи має це зв’язок зі зникненням підлітків?

Розплутуючи непростий клубок, персонажі зрештою опиняться в лісі, де час втратив свою силу. Однак чи вдасться їм не тільки розгадати справу, але й вибратися з лісу живими?

Окремого слова заслуговує «невидимий» антагоніст історії — Natus ex Tenebris («Народжена пітьмою»), Натібріс. Шкода, що вона з’явилася лише наприкінці роману! Як же мені подобаються такі персонажі! Сильні, вольові, харизматичні!.. І нехай помисли її далекі від добра, з нею все не так однозначно. Тільки одна фраза Натібріс — а я просто не хотіла бути самою — чого вартує. Ласкаво просимо до «сірої зони»!

Плюси

✨Безумовно, автор має свій легко впізнаний стиль написання.

✨Роман читається легко, а відсутність помилок так і тішила мого внутрішнього критика!

✨Динамічний, сповнений напруги сюжет.

✨Добре продумані персонажі зі своїми перевагами та недоліками, а також із травмами.

✨Звісно ж, ось-це-так-повороти! Під час читання я неодноразово будувала теорії, але вони то справджувалися, то ні. Нудно точно не буде ;)

Мінуси

Сьогодні я добренька…) Могла б тут про деякі моменти подушнити, але не хочу)

Однозначно, 10 з 10 Катавась!

Перше місце в «Містика/Жахи» цілком заслужене.

P.S. Більше рецензій можна переглянути тут

Читайте хороші книги та бережіть себе

♥♥♥