Їхні очі зустрілися, застигли, вчепилися одне в одного міцно, намертво і плавлене золото потонуло в ясній блакиті. Дихання бренни несамовито зачастило, зірвалося на судомний набат. Серце стукало як очманіле, здавалося, ще трохи й воно, забувши всі закони природи, проб'ється крізь кістки та плоть і випурхне в кохані долоні.
- Хаук, - прошепотіла дівчина, її голос звучав сипло і слабо.
- Алія... - її ім'я зі стогоном, луною на видиху...
Дорогі читачі у вівторок наступна прода https://booknet.ua/book/alyasila-vognyu-kniga-2-b415006
Дилогія добігає кінця, лишилося кілька розділів. Спасибі всім хто чекає!!!
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНесамовито чекаємо
Юлианна Богдан- Козловська, Дякую мої дівчатка)))
Дякую чекаємо
Тетяна Сидорук, Дякую)))
Ох,чекаємо!!!!! ❤️❤️❤️
Олена Гушпит, Дякую Оленко за терпіння)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати