Спойлер і візуалізація наступної частини.
Він почув кроки і подивився в мою сторону. Побачивши, що це я, радісно усміхнувся в передчутті, потім його погляд став зніяковілим і винуватим. У його руках був дивний букет з троянд усіх можливих кольорів. Я спинилася на місці, не вірячи своїм очам.
— Гнате? Ти ж казав, що приїдеш завтра… — голос зрадливо затремтів.
Він підвівся, потягнувши за собою букет.
— Я знаю, але… не витримав. І… — простягнув мені квіти, — не міг вибрати, які тобі сподобаються. Тож взяв по одній з усіх.
Я усміхнулася, дивлячись на цей хаос із кольорів.
— Ти серйозно? — не втрималася від сміху.
— Ну, так… — він злегка почервонів. — Я хотів зробити приємно, але, бачу, що перестарався.
— Це найкумедніший букет у моєму житті, — сказала я, трохи розчулена. — Але мені приємно.
Він полегшено видихнув, і я підійшла ближче. Прийняла букет, потягнулася немов хотіла поцілувати його, але просто промовила прямо в його уста:
— Білі - мої улюблені.- він потягнувся мені на зустріч за поцілунком, та я різко розвернулася на підборах і пішла відчиняти двері в квартиру, а він так і завмер ошелешеним на своєму місці.
— Зайдеш, чи ти прийшов тільки букет подарувати?
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГерої зображені дуже реалістично. Успіхів книжці і автору!
Ася Чирокбей, Дякую за теплі слова)))
Гнат приїхав зализувати рани? ух чекаю на цю главу)))
Зірочка, хах, можна і так сказати)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати