Вітаю, любі!!!

Гарного та мирного всім початку тижня!!!

Сьогодні діє знижка на історію кохання, Єви та Максима, з роману, "Спокуса для лихого". 

На вас чекають: шлюб під примусом; від байдужості до палких почуттів; протистояння характерів.

Уривок.

— Де Кіра? — Процідив розлючено крізь зуби.

Дівуля звузила зіниці, і з ненавистю випалила.

— Тобі сказати, чи сам здогадаєшся?!!

Багров задихався від злоби. «Це ще, що таке? Вона, що безсмертна?» Схопив її за горлянку, злегка стиснувши тонку шию, і ще раз повторив.

— Останній раз питаю, — де Кіра? І чому ти, у її весільній сукні?

З правого ока дівчини скотилася сльоза, але вона мовчала, лише повним ненависті поглядом дивилася на нього.

— Максиме, відпусти її! — Наказав за спиною Берестов.

Ще мить тримав дівку, і таки відпустив її. Вона підірвалася з крісла. Підібрала довгі спідниці сукні, з відразою глянувши на Максима, подалася до Антона.

— Я не вийду заміж, за цього неадекватного психа.

— Єво!!! — Заволав Берестов.

Та дівчина наче не чула, йшла до дверей.

— Єво, повернися! — Оглянувся за дівкою Берестов. — Чи хочеш, аби тебе повернула охорона?

Єва нарешті зупинилася біля самісіньких дверей. До неї відразу кинулася Марина, хотіла обняти, та дівчина вирвалася з її обіймів, зірвано наказавши не чіпати її.

— Єво, іди сюди! — Суворо просив Антон.

Максим кипів від люті, зараз вже цілком нічого не розумів, хоча сподівався на адекватне пояснення від Берестова. Але якщо його бізнес-партнер замислив якусь аферу, то в нього нічого не вийде.

Дівчина демонстративно повернулася, й опустивши низ сукні заклала руки на грудях. Антон зітхнув та впевнено глянув на молодого чоловіка.

— Я слухаю! — Зірвався Максим. — Де Кіра?

— Кіри немає і не буде. Забудь її. Вона вчора розписалася зі своїм хлопцем, а в ночі виїхала з країни. — Видихнув Берестов.

— І ти вирішив, мені підсунути ось це?!! — Вказав рукою на дівчину у весільній сукні. — Чи ти думав, я не помічу різниці? Ти, що за лоха мене тримаєш? — Волав не стримуючи емоцій Багров. — Ввечері коли ми підписували угоду, ти вже знав про це? Ти ж тупо підставив мене? Невже розраховував, що я проковтну це все. Чи гадаєш у мене виходу нема?

Знижка тут...

Приємних емоцій від читання!!!