Від Першої Літери до Цілої Історії

Коли я лише починав писати, я вже розумів, що важливо вміти гарно описувати місцевість, емоції героїв та інші деталі. Однак, оскільки досвіду в мене було небагато, це все давалося нелегко. Часто я застрягав на певному моменті й не міг рушити далі, втрачав натхнення і писав дуже мало.

Тоді я читав "Прокляте дитя" Джоан Роулінг, написане у форматі п’єси, й вирішив спробувати спершу написати в подібному стилі, а потім доопрацювати так, як слід. І знаєте що? У мене почало виходити! Я більше не зосереджувався на описах оточення та діях персонажів, а вперто приділяв увагу лише діалогам і розвитку сюжету.

Мій новий твір написаний у двох моїх улюблених жанрах — постапокаліпсис і гумор, тож буде цікаво. Заходьте та читайте мою нову історію під назвою "Дупапокаліпсис" - https://booknet.ua/book/dupapokalpsis-b430169

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Зенгін Грід
26.10.2024, 23:30:38

За собою помітив, що читаючи книгу, дуже часто пропускаю описи, якщо вони не стосуються вигляду персонажів, важливих речей, артефактів і тп. Просто пробігаю очима і якщо абзац - опис, відразу перестрибую і щукаю, з якого ж моменту починається діалог чи дія. Це навіть при тому, що книга мені дуже цікава. Воно виходить якось автоматично, тільки зараз про це задумався, читаючи ваш допис.
Удачі з новою книгою! Стало цікаво, зайду почитати

Олександр Немо
27.10.2024, 12:31:30

Зенгін Грід, Дякую, буду радий почитати ваш відгук)

О, щойно прочитала перший розділ, і в мене саме виникло таке запитання - чому п'єса? Як на мене, цей жанр значно програє повісті чи роману. Цілком театральний формат. Колись мені розповідав один знаменитий письменник, що зараз аудиторія хоче читати текст у форматі фільмів. Читаєш таку книгу та ніби бачиш перед собою весь сюжет. Мені теж поки що не вдається. Для початку п'єса підійде. Однак, для прогресу, треба й вдалі описи робити, і відмінки погоджувати, і коректувати текст, і працювати над пунктуацією, і багато чого ще. Все робити поступово і гадаю, що вдасться. Тож, бажаю успіху!

Олександр Немо
26.10.2024, 14:21:52

Сніжана Федорова, Дякую, я написав цей твір приблизно два роки тому. (новий твір я мав на увазі на цьому сайті) Тоді мені захотілося писати саме так, але з першого речення я знав, що в майбутньому з цього напишу повноцінний твір.

Інші блоги
Привіт!
Я — Марго Вест. І це моя перша історія, яку я наважилась показати світу. “Тіні між нами” — це не просто про кохання. Це про те, як минуле не відпускає, навіть коли ти дуже стараєшся втекти. Тут буде багато емоцій,
❤️мої думки про книгу «поза зоною досяжності»
Всім привітик! Я до вас зі своїми думками ( сподіваюся ви любите такі балаканини ☺️) Мова піде про авторку Маркіза де Бюсі і її роман "Поза Зоною ДосяжностІ" Цей роман бере участь у флешмобі «Неправильне
ХронІки ПІ І Ца — ОфІцІйно Завершено
Хай. Сьогодні той самий момент. Той, коли історія не обривається… а закривається. Повністю. Остаточно. Правильно. Я дописала останній епізод. Ви дочитали (або ще дочитуєте). І тепер — це кінець. Агентство, швидше
Знижка на Головну тінь мага вогню
І знову ЗНИЖКА! Їх же багато не буває?)) А все почалось з ГОЛОВНОГО БОЛЮ МАГА ВОГНЮ. Періодично мені хочеться побешкетувати й тоді народжуються ось такі книги, в яких героїні ще з тим перцем! Конкретно ця - так тікала від
Врятувала від кулі, а він її викрав... Новинка!
Якби ви випадково побачили, що на якогось незнайомого чоловіка наставлений пістолет, то... пройшли б повз, так? Утекли б? Але Рубі не така. Вона просто не могла це так залишити. І поплатилася за свою допомогу власною свободою... Зацікавило?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше