Не слухайте відьом! Ніколи!

Добре, що все йде за планом. Погано, що план — гів… 

Чому я взагалі її послухала? Я ж знала, що цього робити не можна! Саміра, звісно, чудова — вона завжди підтримає в тяжку хвилину та має чарівні руки, коли справа доходить до побутових заклять. Але її ідеї... вони такі ж дурні, як і мої! 

Писати мемуари короля, хоча я ні чорта не розумію в місцевій політиці чи історії? Це ще можливо якось осилити, але ось стерти сором за те, як був створений план для цих мемуарів — це вже ніколи не забуду. 

Смішно, правда? Цікаво, що такого могло статися з героїнею, щоб вона почала замислюватися про добровільну страту? 

Прочитайте нову главу моєї книги "Перекладачка між світами: замкові війни" і дізнайтеся всі подробиці!

Чекаю на ваші коментарі. А ви? Що б ви зробили на її місці? 

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Daria Pervieieva
24.10.2024, 20:42:11

А я вважаю гарний план :) краще не придумати ᕙ(`▿´)ᕗ

Ді Кіара
24.10.2024, 22:10:33

Daria Pervieieva, Дійсно, це набагато краще за звичайний нудний вечір!

Прочитала останню главу) Я б точно послухала відьму! На мій погляд лпан був просто вогонь!

Ді Кіара
24.10.2024, 10:36:21

Ольга Білощицька, Я б також з ними пішла ;-)

Інші блоги
Спойлер до нової книги
Біль навчив мене слухати себе уважніше. Я обираю себе. Щодня. Мені можна. Я маю право бути собою. Деякі втрати приходять, щоб ми нарешті знайшли себе. P.S. моя наступна книга «Оберати себе (частина перша)»
Який сюжет був би цікавіший?
Сьогодні читала дві книги. В одній, дівчині зрадили і вона почала помсту, а в іншій зрадила дружина, обравши брата чоловіка. Який на вашу думку сюжен цікавіший, де є зрада чи навпаки? Лише почуттф і жодного третього зайво
Минуле не визначає хто я
А давайте сьогодні ми поговоримо про наше минуле . Чи являється воно для вас тягарем? P.S. "Обирати себе (частина перша)"
Незряча авторка
Добрий день, любі!☀️ Мабуть тих хто читав мою книгу цікавить питання: чому я вирішила писати про незрячу героїню! А тому що я сама незряча.?‍? У мене атрофія зорових нервів. І на жаль чи щастя це невиліковно. Так
війна
я висловив свій моральний стан і цьому вірші, так важко в країні ще не було , і не байдужих це не могло не торкнути ,звісно тут не з 0 побудовано все але я це чув і вважаю що опис цей якнайкраще пояснює стан усіх людей в країні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше