Добре, що все йде за планом. Погано, що план — гів…
Чому я взагалі її послухала? Я ж знала, що цього робити не можна! Саміра, звісно, чудова — вона завжди підтримає в тяжку хвилину та має чарівні руки, коли справа доходить до побутових заклять. Але її ідеї... вони такі ж дурні, як і мої!
Писати мемуари короля, хоча я ні чорта не розумію в місцевій політиці чи історії? Це ще можливо якось осилити, але ось стерти сором за те, як був створений план для цих мемуарів — це вже ніколи не забуду.
Смішно, правда? Цікаво, що такого могло статися з героїнею, щоб вона почала замислюватися про добровільну страту?
Прочитайте нову главу моєї книги "Перекладачка між світами: замкові війни" і дізнайтеся всі подробиці!
Чекаю на ваші коментарі. А ви? Що б ви зробили на її місці?
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрочитала останню главу) Я б точно послухала відьму! На мій погляд лпан був просто вогонь!
Ольга Білощицька, Я б також з ними пішла ;-)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати