Не слухайте відьом! Ніколи!

Добре, що все йде за планом. Погано, що план — гів… 

Чому я взагалі її послухала? Я ж знала, що цього робити не можна! Саміра, звісно, чудова — вона завжди підтримає в тяжку хвилину та має чарівні руки, коли справа доходить до побутових заклять. Але її ідеї... вони такі ж дурні, як і мої! 

Писати мемуари короля, хоча я ні чорта не розумію в місцевій політиці чи історії? Це ще можливо якось осилити, але ось стерти сором за те, як був створений план для цих мемуарів — це вже ніколи не забуду. 

Смішно, правда? Цікаво, що такого могло статися з героїнею, щоб вона почала замислюватися про добровільну страту? 

Прочитайте нову главу моєї книги "Перекладачка між світами: замкові війни" і дізнайтеся всі подробиці!

Чекаю на ваші коментарі. А ви? Що б ви зробили на її місці? 

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Daria Pervieieva
24.10.2024, 20:42:11

А я вважаю гарний план :) краще не придумати ᕙ(`▿´)ᕗ

Ді Кіара
24.10.2024, 22:10:33

Daria Pervieieva, Дійсно, це набагато краще за звичайний нудний вечір!

Прочитала останню главу) Я б точно послухала відьму! На мій погляд лпан був просто вогонь!

Ді Кіара
24.10.2024, 10:36:21

Ольга Білощицька, Я б також з ними пішла ;-)

Інші блоги
Доповзли до півфіналу))))
Шановні читачі, завершена перша частина історії "Відкопала мумію? Закопай назад!". Сподіваюсь, пригоди Хетона і Тіші Вам сподобались!!! Якщо так, буду вдячна за відгуки, сердечки та підписки!! А продовження на Вас чекатиме
Вітаннячка!
Поки всі про мене забули, я мушу сказати, що в мене оновлення! ( Ні, не фанфіку ((До нього я так і не добралася....) Ой, не діставайте тапки...) ). Отже, сьогодні вас чекає довгоочікуване продовження нашого з Крісті Холод триллеру
Знайомство
Вітаю, любі читачі! Рада познайомитися! Мене звати Вікторія, і я – автор-початківець на Букнеті. Писати я обожнюю ще зі школи: були і вірші, і фанфіки (правда, російською, але хто не без гріха?). Тепер я переходжу на новий
Русалчин Великдень
Люда стояла на порозі старого монастиря, й спостерігала за Йоаном, який прив’язував Моркву до дерева. — Хто той молодець із заплаканим лицем? — чоловік повернувся до неї, гладячи кобилу по шиї. — Захар. Ревнуєш? —
Візуали + промик в розділі сьогодні✨
Принесла вам трошки красивих візуалів до книги "Я (не) бажаю тебе"...і маленький спойлер☺️ Вже скоро станеться те, чого ми так довго чекали...ВОНА ВТЕЧЕ! (але не сьогодні))) Тож приєднутесь до читання... далі нас чекає
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше