Привіт мої  любі. Новий розділ "Не фіктивна для боса"  вже на сайті. Ось свіженький уривочок з нього:

—  Ти все запам'ятала? – питаю у Євгенії після нашої розмови про запам'ятала? – питаю у Євгенії після нашої розмови про мої інтереси. Ми приблизно годину сидимо в моєму кабінеті. І я намагаюся розповісти Жені якомога більше про себе.

– Так. Майже, але ви стільки всього мені нарозповідали, що у мене все змішалося у голові, – дівчина міцно закриває очі й трусить головою.

– Давай ще раз. Тобі варто запам'ятати декілька важливих фактів про мене. По перше. Я ненавиджу футбол і червоний колір. По друге я терпіти не можу гучні компанії й майже ніколи не шляюся по барах. У стосунках з жінками віддаю перевагу легкої дистанції без зайвої прив'язаності. Й наостанок. Моя улюблена страва це звичайний борщ з пампушками, – видихаю й дивлюся на Женю.

Схоже так багато інформації вона не здатна перетравити. Ну хоча б ази я вже їй розповів. В крайньому разі завжди можна просто промовчати.

– Щось я зовсім заплуталася. Ви любите жінок і не любите борщ. А ще ненавидите футбол та ходити в бар. А іще любите бувати у гучних компаніях? Правильно?

– Ні не зовсім. Я люблю борщ, а жінок ні. Тобто не всіх жінок. Я ж не бабій якийсь. А взагалі жінки мені подобаються. І якщо бути до кінця відвертим я дуже люблю самотність. Трясця. Я вже сам заплутався, – втомлено потераю пальцями перенісся.

– То може поки що достатньо інформації? Тепер я можу йти на своє робоче місце? Бо в мене ще купа завдань. Женя дивиться на мене з острахом. Ніби очікує нової порції подробиць про мою нудну особистість. мої інтереси. Ми приблизно годину сидимо в моєму кабінеті. І я намагаюся розповісти Жені якомога більше про себе. 

– Так. Майже, але ви стільки всього мені нарозповідали, що у мене все змішалося у голові, – дівчина міцно закриває очі й трусить головою. 

– Давай ще раз. Тобі варто запам'ятати декілька важливих фактів про мене. По перше. Я ненавиджу футбол і червоний колір. По друге я терпіти не можу гучні компанії й майже ніколи не шляюся по барах. У стосунках з жінками віддаю перевагу легкої дистанції без зайвої прив'язаності. Й наостанок. Моя улюблена страва це звичайний борщ з пампушками, – видихаю й дивлюся на Женю. 

Схоже так багато інформації вона не здатна перетравити. Ну хоча б ази я вже їй розповів. В крайньому разі завжди можна просто промовчати. 

– Щось я зовсім заплуталася. Ви любите жінок і не любите борщ. А ще ненавидите футбол та ходити в бар. А іще любите бувати у гучних компаніях? Правильно? 

– Ні не зовсім. Я люблю борщ, а жінок ні. Тобто не всіх жінок. Я ж не бабій якийсь. А взагалі жінки мені подобаються. І якщо бути до кінця відвертим я дуже люблю самотність. Трясця. Я вже сам заплутався, – втомлено потераю пальцями перенісся. 

– То може поки що достатньо інформації? Тепер я можу йти на своє робоче місце? Бо в мене ще купа завдань. Женя дивиться на мене з острахом. Ніби очікує нової порції подробиць про мою нудну особистість.