Вам лист

Вітаю, люба.


Я знаю, що тобі важко. Я знаю, що часом хочеться опустити руки. Я знаю, що здається, що ти стоїш на місці та нічого не виходить.

Тому я прийшла тобі це сказати:

Згадай, який великий шлях ти вже подолала. Як страшно було починати. Скільки ти вже написала. Вигравала у конкурсах та програвала, і це ок. Отримувала позитивні відгуки та не дуже, і це також ок. У тебе точно є твої читачі, які з нетерпінням чекають на твою нову роботу. Згадай відомих митців та мисткинь, які теж спочатку думали, що у них нічого не виходить, але зараз, їх імена відомі на увесь світ. Вони теж колись були просто людьми з великою мрією.

Ти пишеш, бо не можеш не писати? Ти пишеш, бо тобі подобається? Ти пишеш, бо це твої поручні у цьому швидкому світі, за які ти тримаєшся?

Пиши! Не зупиняйся! Ти маєш свій стиль! Ти маєш своє бачення! Твої роботи мають значення!

Усі невдачі — це частина шляху по якому ти йдеш. Чим більше разів ти почуєш «ні», тим ближче ти станеш до того самого «так»!

Коли приходить момент, коли тобі хочеться опустити руки, пам’ятай: це і є момент зростання. Це гарний шанс, щоб все переосмислити, зробити висновки та піти у бій з новими силами.

Шлях до твоєї великої мрії складається з маленьких кроків, які ти поступово робиш один за одним.

Вір у себе, як ніхто не вірить!
Люби себе сильніше за всіх!
Піклуйся про себе!
Цінуй себе!
Поважай себе!
Йди вперед!

Сяй, зіронько!

 

[ Ти маєш значення ]

Твоя творчість має значення!
Твої роботи надихають людей!
Їм потрібно твоє бачення!
Те сяйво, що йде із грудей!
Ти твори! Ти не зупиняйся!
Ти достатня для своїх творінь!
Ти пиши та не коливайся!
Всі потребують твоїх прозрінь!
Ти гідна слів, щирих та теплих!
Ти гідна бути почутою тут!
І я піднімаю за тебе цей келих!
Бажаю наснаги й чекаю дебют!

03.07.2024
Ангеліна Александренко

 

 

Якщо відчуваєш, що тобі потрібна підтримка, читай цей лист або заходь сюди, де я підтримаю тебе ще й голосом!

 

Ваша Ангеліна Александренко✨

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лекса Т. Кюро
23.10.2024, 16:21:02

Які надихаючий слова✨ Ангелино, Ви молодчинка! Часом почути такі слова дуже-дуже важливо❤️

Натхнення Вам, сил та хай Ваші мрії здійснюються ✨ Вірте в себе, Ви прекрасна ❤️

Lexa T Kuro, Безмежно вдячна за такі прекрасні та теплі слова!)❤️❤️❤️
Обіймаю Вас міцно!)
Не можу не побажати Вам цього взаємно!)❤️
Щиро дякую❤️

avatar
Олена Ранцева
23.10.2024, 13:48:41

Це неймовірно!) Потрібно роздрукувати і в рамочку, повісити на стіні над робочим місцем та читати щодня!)

Олена Ранцева, Обов’язково)))
А ще, рекомендую, написати свій особистий лист підтримки, те, що б ти хотіла почути від когось, так читати його у важкі моменти)

avatar
Вікторія Вецька
23.10.2024, 13:47:18

Такий чудовий лист та віршик, прямо з'явилося натхнення продовжувати писати новий розділ)) Дякую, що підтримуєте)

Вікторія Вецька, Рада це чути✨
Щиро дякую за коментар♥️♥️♥️

Інші блоги
Причина моєї довгої відсутності
Буду з вами відверта. Я вже не можу тримати це в собі, тому думаю, настав час пояснити, чому я з’являюся тут дуже рідко. Ця тема буде не зовсім про книги. У моєму житті було багато страждань, які залишили після себе
Кава зі смаком справжньої магії, або...
Рецензія на "Кава, вовк і двері в колодязі" Елани Чунту 1. Відгук читача Мій читач в захваті! Ми знайомимося з Мар'яною, яка відкрила кав'ярню у підвалі, а разом з ним - портал в світ магії. Потім із вовкулакою-вегетаріанцем
Магія в цифрах і картинках ❣❣❣
Друзі, вчора одна з читачок нагадала мені про «Актавіранську фею» і змусила мене знову перегорнути сторінки однієї з найпопулярніших моїх історій. 145 тисяч прочитань і 690 вподобань та 2257 бібліотек — цифра, яка досі
Коли світ Дикого Заходу оживає...
Ви тільки погляньте, яку приголомшливу красу мені зробили! ❤️ Я завжди кажу, що уява — це наш головний інструмент, але коли історія отримує таку круту графіку — це просто відвал всього! Візуалізація — це наочно
Ой-ой, що робиться...
Ой-ой – а в нас несподіванка для Рути… ❤️Зоряна весело розповідала чергові плітки, а Рута час від часу кидала погляди на Захара, а він якимось дивом відповідав. Жінка не витерпіла, посміхнулася. Чоловік відповів
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше