Чи вона варта? Чи воно варте?

Як визначити, що це саме твоя людина?

Як не помилитися у виборі? Як наважитися?

Як зрозуміти, а чи дійсно ТОБІ ЗАРАЗ ЦЕ ПОТРІБНО? 

Чи варто змінювати своє життя задля когось? Чи варта ця людина тебе?

(НЕ) особлива НЕ) звичайна (НЕ) красива (НЕ) унікальна (НЕ) твоя

(НЕ) вільна (НЕ) єдина (НЕ) потрібна (НЕ) цікава  

(НЕ) сумніваєшся? (НЕ) хочеш  (НЕ) будеш жаліти?

Як вважаєте, чи варто воно того, якщо не віриш в кохання? 

Кожен з нас задавав собі ці питання. Давав відповіді або відмовлявся це робити.

Собі чи іншим.

Мав сумніви або був впевненим.

Робив вибір або його уникав.

Життя вносило свої правки, змінювало обставини, людей, пріоритети. Ми знову стикалися з вибором.

І... якщо його не робили, за нас його робили інші.

Сьогодні послухаємо Дем'яна.

Тихого нам всім дня! Бережіть себе та близьких!

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Marina Tkachenko
23.10.2024, 10:31:08

Ооо! Це складне просте питання. І у кожного своя відповідь. Лише, мабуть, Всесвіт знає, що та як. Але ж вірити треба! Та й прикладів щирого, вірного кохання навколо нас повно. А як його зберегти, не втратити?! Як знайти саме свою людину, так звану половинку? І що для цього треба зробити? Тут все складно та індивідуально. На днях померла моя знайома Світлана Перч, письменниця і поетеса. А ще дуже гарна, справжня людина, жінка, мати, дружина. Її можна знайти у ФБ під псевдонімом Київська Відьма. Всі її твори просякнуті коханням до чоловіка, добровольця, який загинув, захищаючи Україну від москалів, після повномасшабного вторгнення. Любов"ю до рідних, доньки, зятя, онука. Щемом за долю українців і України. І це не зважаючи на те, що вона тяжко хворіла на онкологію, що і забрало її життя. Перчі були чудовою парою. Таких серед моїх знайомих багато. Це люди, які прожили чимало років разом, навчились "читати думки" і бажання один одного, підтримувати і поважати, поступатись коли треба, не порушувати особистий простір, допомагати і словом і ділом. Це складно і важко. Не всім під силу, але ті, хто подолали цей шлях, точно знають, що таке кохання. Бо кохають за те що ти є!

Тена Дітна
23.10.2024, 13:15:07

Marina Tkachenko, дякую, обовʼязково знайду її твори. Кожен, хто прагне отримати , потрібен розуміти, що потрібно буде й віддавати. Не кожен здатен, не всі хочуть. Бажаючих брати, на жаль, теж багато. Але вони свідомо чи ні, обмежують себе, зменшують палітру емоцій та фарб свого життя. Тому вибір, питання та кроки потрібно робити)

avatar
Ніка Цвітан
23.10.2024, 11:26:11

Варто. Інакше можна прожити чуже життя, а не своє. А можна, навпаки, пропустити найважливіше. Питання просте. А от відповідь складна. Буває кохають, а буває використовують. Від людей і ситуації залежить. Тому треба відповідати на такі питання. Соб перш за все. Можливо трохи сумбурно написала, але така моя думка))

Тена Дітна
23.10.2024, 13:06:30

Ніка Цвітан, цілком згодна. Думка слушна, не сумбурна) Саме так, перш за все, собі й чесно. Краще зробити та отримати відповідь ніж не спробувати й жаліти про це все життя.

avatar
Лоре Лея
23.10.2024, 09:32:59

Варто чи ні) треба пробуввти, інакше не дізнаєшся

Тена Дітна
23.10.2024, 09:42:02

Лоре Лея, деякі обирають тренуватися роками, хтось подорожує, хтось прагне набратися досвіду, деякі постійно пробують... і всіх, кого дістануть. Цікаво, що і хто вирішить спробувати?)

Інші блоги
☯️ Стабільність і хаос (оновлення Порталу) ☯️
Поки в «Порталі у Гріх» читачка командує хлопцями, щоб розгребли свої мужицькі скарби, виявляється, що одного дня недостатньо, аби прибрати весь цей безлад. Ну, хто б сумнівався. Ми на власні очі бачили те звалище. А
Чим закінчиться зустріч Кіри та Мира? + сюрприз
Привіт усім❤️ Сьогодні знову до вас з невеликим спойлером до нового розділу "УСІ ТВОЇ СЕКРЕТИ", який опублікую за декілька хвилин. Дізнаємось чим закінчиться зустріч Кіри та Мира... Насправді, в першу
"Забери від мене цього кота з рогами!"
Ось такий був добрий ранок у Рейна.☺️ Вранці я прокинувся від відчуття важкості на грудях. Розплющивши очі, я побачив перед собою гримвара. Він сидів в мене просто на грудях і кліпав своїми сріблястими очима, злегка
Питання до авторів…
Чи перечитуєте свої історії після публікації? І як реагуєте на них? Я кожну свою історію перечитую, іноді дещо ще виправляю. Та часто, перечитуючи, вважаю, що історія нудна))) Напевно, тому, що вже знаю фінал. До речі, поки
Допоможіть обрати обкладинку.
Перша Друга
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше