Мій ректор —:гусь

Добрий ранок, любі читачі. Прода на книгу "Мій ректор — гусь"  опублікована.
 

— Мамо, вітаю тебе з днем народження, — урочисто промовив він, подаючи їй коробочку. — Бажаю прожити ще сотні років і нарешті перестати дивитися на нас як на тварин у зоопарку.

Міс Торіель роскатистои засміялася та стала розгортати подарунок. Її пальці м'яко ковзнули по поверхні, витягуючи підвіску, яку ми вчора обрали їй. А потім, жінка ніби згадала про що ми говорили і саркастично зауважила:

— Дуже смішно, любий, — промовила вона, окинувши нас іронічним поглядом і відкусивши шматочок м'яса. — Але подивлюсь я на тебе в свої роки. Ваші діти будуть не значно милішими за вас. Гени, як то кажуть, не проп’єш!



А якщо ви теж не воскресли зранку, заходьте почитати про маніяків.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Сергій
22.10.2024, 22:08:13

Дякую за веселу книгу:)

Інші блоги
Романтичний детектив: новинка! Повний текст!
Підтримайте, будь ласка, мою новиночку - продовження)) На сайті вже ВЕСЬ ТЕКСТ! ⭐На дні почуттів⭐ Вони познайомилися на теплому морському узбережжі… Минуло більше року. Саші здавалося, що вона забула Віктора і той
❤️знижка на кримінальний еро-роман❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман В обіймах Анубіса❤️ УРИВОК: ​— О, ні, — вуста затріпотіли, а в горлі зненацька оселилася пустеля — настільки воно пересохло від
Продовжити чи відпустити?
Сьогодні я завершила книгу ВАГІТНА СЕКРЕТАРКА ДЛЯ МАЖОРА Як на мене, це вийшла цікава та гаряча історія. Трошки нагадаю про що вона, та додам новий буктрейлер. Анотація: «Вчора було весілля його матері, а сьогодні
✦ Місто. Розділ 20. У кожного свої таємниці ✦
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З нетерпінням повідомляю: двадцятий розділ «У всіх свої таємниці» з книги «МІСТО. Історія Ріки» вже чекає вас на сайті!✅ Запрошую до читання! ☺️☕ ✦ Колаж до розділу
Коли минуле відпускає не одразу...
Привіт читачам Заборонений Кадр! Сьогодні в новій главі: Іноді для того, щоб зробити крок уперед, потрібно наважитися відпустити те, за що тримався цілий рік. Анастасія досі живе спогадами про Віктора. Але, здається,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше