Мій ректор —:гусь

Добрий ранок, любі читачі. Прода на книгу "Мій ректор — гусь"  опублікована.
 

— Мамо, вітаю тебе з днем народження, — урочисто промовив він, подаючи їй коробочку. — Бажаю прожити ще сотні років і нарешті перестати дивитися на нас як на тварин у зоопарку.

Міс Торіель роскатистои засміялася та стала розгортати подарунок. Її пальці м'яко ковзнули по поверхні, витягуючи підвіску, яку ми вчора обрали їй. А потім, жінка ніби згадала про що ми говорили і саркастично зауважила:

— Дуже смішно, любий, — промовила вона, окинувши нас іронічним поглядом і відкусивши шматочок м'яса. — Але подивлюсь я на тебе в свої роки. Ваші діти будуть не значно милішими за вас. Гени, як то кажуть, не проп’єш!



А якщо ви теж не воскресли зранку, заходьте почитати про маніяків.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Сергій
22.10.2024, 22:08:13

Дякую за веселу книгу:)

Інші блоги
Передплата❤️
Вітаю, мої любі❤️ Книга "Випадковий зв'язок" тепер продається за передплатою❤️ Ця історія розповідає про таємні стосунки між босом і його помічницею, про два роки прихованих почуттів, бажань і кохання,
«тіні Цітаделі» - новий розділ аудіокниги
Коли Лорд Вампір тримає в підземеллі важливого полоненого... ...а ти заходиш, обіймаєш його з вигуком: «Яка підступність! Дякую, що покарав винних!» І змушуєш його мовчки кипіти від люті, поки ти повністю ламаєш
Ну що, the show must go on?
Гординський. Принцеса на випробувальний термін Ну що, The show must go on! - підморгнула Синька своєму відображенню в дзеркалі. Тільки передчуття в мене неприємне. Чогось здається, що даремно ми це затіяли. Ми зайшли до зали.
Він заявив, що жінки самі не знають, чого хочуть
– Я не ваша дружина, принце Найтран! – видихнула я, насилу витримуючи його погляд. – І навіть не ваша наложниця, щоб ви так зі мною поводилися! – Тільки не вдавай, що тобі не сподобалося, – самовдоволено простягнув
А далі що? (оновлення Порталу)
Можна подумати, що світ «Порталу у Гріх» населяють якісь залізні й невтомні кіборги. Але ні. Всі люди, і мають свою межу. Наша читачка тим паче. – Що далі, кицюню? Є сили і настрій продовжувати? Чи хочеш перепочити?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше