Продовжую розповідати про вправи які теоретично, допоможуть подолати письменницький завтик.

До речі, бачу, що й іншим авторам ця тема близька, ось наприклад Ангеліна теж сьогодні розмістила блог на схожу тему "Пограємо? або Вправа, щоб набити руку та розписати"

Вправа № 2 насправді, дуже жорстока. Вона безжальна.

Треба читати текст, який не подобається. От прям через криваві сльози читати. Для чого? Аби зрозуміти та сформулювати для себе пункти, які не заходять тобі як читачу, тому й писати так не варто.

Ось мій перелік моментів, які я намагаюсь уникати у своїх текстах.

1.Громіздкі абзаци. Це коли відкриваєш нову сторінку, а в ній майже немає білих плям, бо там лиш один (ну добре два) абзаци. 

2.Коли автор розказує багато, а показує мало. 

3.Коли герой занадто герой. Я б хотів в герої бачити недоліки, щоб самому не комплексувати).

4.Коли антагоніст надто тупий. Це з рештою, принижує героя.

5.Коли інші персонажі вихваляють головного героя. Читач подумає, ой і я б так зміг, чи й не діло. 

6.Закінчення зненацька. Коли читаєш-читаєш і гоп-стоп. Книжка завершилась. Типу автор каже, якщо цікаво, купи чергову книжку з серії.

ПС. слово з назви блога "розписатися" має двозначне значення, мо підкажете щось влучніше?