Пограємо? або Вправа, щоб набити руку та розписати

Вітаю, колеги!)

Нещодавно у мене був ось тут блог про техніки та вправи, щоб розписатися та набити руку.

Пропоную сьогодні зробити одну із цих технік разом.

~ я пишу перше речення;
~ нижче лишаю жанри у яких треба продовжити коротеньку розповідь;
~ ви обираєте свій жанр та пишете продовження у цьому жанрі;
~ можна обирати декільком людям один жанр;
~ можна писати декілька розповідей, кожна різного жанру;
~ можете писати у коментарі (якщо не влазить в один коментар, то розділяйте його на два, відповідаючи на свій коментар вище) або створювати свій власний блог не забуваючи лишати посилання на цей блог;
~ на початку пишете жанр, який обрали, далі історію.

Ну що, поїхали?

«Дівчина почула шепіт, який доносився з іншої кімнати.»

Жанри: містика, любовний роман, гумористичне оповідання, антиутопія, горор, фентезі, трилер, фантастика.

З нетерпінням чекаю ваших історій!)
Усім натхнення та любові до себе)

Моя версія:

[ жанр: трилер ]

"Дівчина почула шепіт, який доносився з іншої кімнати. Вона обережно встала з ліжка та навшпиньках підійшла до дверей. Прикладаючи вухо до щілини між дверима та стіною, вона почала прислуховуватися.
— Ти будеш моєю... — почувся чоловічий голос, який був їй знайомим.
«Невже це мій однокласник, який за часів школи був закоханий у мене?» — подумала вона.
Тихі кроки почали наближатися до кімнати, у якій ховалась дівчина. Різкий удар у двері з іншої сторони, змусив її зробити декілька кроків назад. Руки затремтіли, а кров, здається, охолола.
— Чуєш!? — закричав чоловік. —  Я знаю, що ти там! —  засміявся він, цей сміх пробирав до кісток, —  Тепер ти будеш моєю!
Дверна ручка опустилась, двері відкрилися та перед переляканими очима дівчини стояв він, її однокласник, з великим ножем у руках та поглядом, який наче кричав про те, що це останні хвилини дівчини, яка почула шепіт."