Усі довкола феї, богині, тільки одна я – відьма!

І не просто відьма, а спадкова відьма! Ну то й що, що у моєму документі про народження маю інше ім'я та вік. Хіба це багато сто вісімдесят років, якщо у душі тобі вісімнадцять? Це десять раз по вісімнадцять. Та й вік не головне, якщо ти кохаєш та кохана... – починається анотація до мого нового оповідання "НАЧАКЛУЮ КОХАННЯ. НЕДОРОГО!", яке пишеться в рамках міжавторського флешмобу неймовірної Лариси Бондарчук #геловінські_дивовиська

Знайомтеся))) – життєрадісна та невгамовна Еля. Справжня відьмочка, яка знає, як бути щасливою та робити щасливими інших. На вас чекає весела оповідь Ели про її життя та пригоди. Для мене це знову експеримент, бо оповідання буде написано від першої особи.

УРИВОЧОК ІЗ ЗАВТРАШНЬОГО РОЗДІЛУ

– Усе в тебе ведеться і дома, і на роботі. Елю, ти – точно відьма! – говорить подружка у костюмі дияволиці. От вона точно вже щось підозрює. Не дарма ж її заміж віддала за начальника поліції.

– Найнатуральніша спадкова відьма, – спокійно відповідаю їм. – І не Еля, якщо за справжнім свідоцтвом про народження, то Ел_____я, – розповідаю подругам щирісіньку правду.

– Що?

– Як?

– Ел... як? – чую з різних сторін сміх дівчат.

– Угу... Саме Ел___я.

– Божечко, ну, ти й даєш! Таке придумати, – регоче подруга так, що усі пломби видно.

– Це не я, а мій тато. Мама пропонувала кілька імен, але батьки зупинилися на імені Глафіра. Також ім’ячко не фонтан, але... – закочую очі і думаю, що робила б з тим ім’ям. – Ну, тато, на радощах, що у нього народилася донечка, кілька днів святкував. Його мама ледь не з качалкою вигнала, щоб пішов та зареєстрував новонароджене маля. Коли тато повернувся, мама таки тією качалкою скористалася, бо побачила у графі «ім'я дитини» напис…

Підтримайте Елю та авторку вподобайками та коментарями.

Запрошую до свого ЗАВЕРШЕНОГО ТВОРУ, який однозначно підніме вам настрій "ЯК ЗМУСИТИ ДРАКОНА-МІЛЬЯРДЕРА ПЛАТИТИ ПОДАТКИ". Історія про ухилянта від податків, який знайде свій справжній скарб.

Як думаєте, яке справжнє (повне) ім’я Елі?