Вітаю!

Запрошую до прочитання книги, "Моя у подарунок". Це історія Влади та Еміра. Ця книга залишатиметься безкоштовною до завершення. Тож з нетерпінням чекаю вас на сторінках цієї шаленої історії.

Життя Влади змінилося в одну мить. Дядько за борги подарував її чоловікові, який тісно зв'язаний з криміналом, Еміру Касяну. Невже дівчина навіки залишиться бранкою цього чоловіка? Чи може все ж таки з цієї тупикової ситуації, є вихід?

Уривок.

Зриваюся на рівні ноги, коли двері в кабінет прочиняються. Нервово ковтаю, зіткнувшись поглядом чорних очей Еміра. Але зараз мене лякає не він, а Валерій, що теж з невдоволеною міною йде позаду.

Напружено відступаю, й одразу опираюся сідницями об стіл.

— Владо, твій дядько хоче поговорити з тобою. — зупиняється напроти мене Емір, й примружується.

Мене така заява обурює, і від люті аж трясе.

— А мене хтось питав, чи я цього хочу? Чи може я річ, в якої...

Моя горлянка миттєво опиняється в сильній руці Еміра. Я налякано зиркаю в очі чоловіка. В них холод та невдоволення.

— Я не буду з ним говорити... — буквально шиплю. Хоч мені страшно, але я справді не хочу говорити з дядьком.

— Чому? — звужує зіниці Касян.

— Тому, що ненавиджу. І бачити його не хочу. — ціджу крізь зуби.

— Владо, ти, що з котушок злетіла? — невдоволено гримає з-за спини Касяна, Валерій. — Мені твоя допомога потрібна...

Я нервово ковтаю та відштовхнувши руку Еміра, виглядаю з-за нього.

— Не потрібно було дарувати мене бандитам, тоді б я тобі допомагала. А тепер забудь, що я є... — заглядаю у темно-карі очі Валери, але сказати більше не встигаю нічого.

Здригаюся, адже миттєво та несподівано опиняюся міцно притиснутою до Касяна. Збентежено підіймаю очі, і завмираю. В його очах стрибають злі вогники.

— Послухай..!

Озлоблено починає Валера та Касян перебиває його.

— Валевський, заглухни! — реве Емір через плече, ще міцніше притискаючи мене до себе. Від цих обіймів мені душно. Млість моментально охоплює тіло. Але мені моторошно від його нелюдського крику. Дивуюся, бо вже за секунду, голос Касяна звучить геть по-іншому. — Владо, ти справді не хочеш розмовляти з дядьком?

Я знервовано кліпаю, й здригнувшись, збентежено дивлюся на досить суворого чоловіка.

— Не хочу! — вперто відповідаю.

— Владо!

Обурено кличе мене Валера, а Касян випустивши мене з міцних обіймів, звертається до нього.

— Валевський, на вихід. Мала не хоче з тобою спілкуватися, отже, не буде! — командирським тоном наказує Касян та суне на дядька.

— Еміре! — Ще з надією проситься Валера. — Кого ти слухаєш? І від коли, то баби стали тобі вказувати?

— Від тоді, як ти подарував! — волає Касян. — Валеро, на вихід, доки я добрий!

Читати тут...

Сьогодні ближче півночі, очікуйте іще один розділ книги.

Приємного читання!!! ❤️