Трохи більше про майбутню новинку ;-)

Вітаю, мої  любі! ❤️

Що ж, розповім трохи детальніше про НОВИНКУ, яка чекає на вас вже наступного тижня ;-)

Ліка:

Три роки тому я була безмежна щаслива: жила в невеличкому містечку, мала кохання “всього мого життя”, з яким ми будували плани на майбутнє, та онлайн вчилася в університеті у столиці. Однак моя мати була проти та й багато хто пліткував і посміювався, Рен був старший за мене на девʼять років, і багато попереджали мене, що це несерйозно. Я не вірила.

 Та в один момент все посипалося: Рен просто зник, нічого не пояснюючи. А з університету повідомили, що я маю приїхати на очне навчання. Чесно? Я використала цей шанс, аби сховатися від містян та їх саркастичних пліток! Щоб ніхто не сміявся над тим, що мене кинули.

 Пройшло три роки. Я закінчила університет та пройшла курси відкриття й управління кавʼярнею. Однак… не маю ні нормальної роботи, ні хоч якогось хлопця. Після Рена — жоден не зміг зворушити моє серце.

 Тоді я пристаю на пропозицію подруги, яка нещодавно вискочила заміж за підстаркуватого нареченого з Італії та живе своє найкраще життя! То і я починаю листування з його другом. А що мені втрачати, власне? І цей чоловік, який дуже імпозантно виглядає на фото, запрошує мене до Італії…

 Наостанок я заїжджаю попрощатися з мамою і… мою машину з мосту скидає авто Рена! 

 Та він знущається?! І ні! Я не хочу його слухати!

 Оу… що він там намагається мені пояснити?.. Які-які обставини?..

 А далі з нами стається стільки всього!.. І я просто змушена написати своєму “нареченому”, що не приїду!

 Та хто ж знав, що він кине все та примчить мене розшукувати? Хм, який наполегливий італієць… 

Треба сховатися! І видати за мене — мою матір, щоб відстав. Але де там!

 Що йому взагалі від мене потрібно?.. Треба розбиратися!

     ❤️❤️❤️

Спойлер:

“Чуттєвість, геть зараз недоречна та дурна, б'є по венах, запалювання кров божевільним пульсом. Зажди на нього так гостро реагувала. Він немов моя довбана карма…

 І тут відчула, як його пальці сильніше втискаються у моє тіло, майже до болю. Зіниці Рена розширилися, зробивши очі темними, напруженими, сповненими небезпечного полумʼя.

 Тверді мʼязи піді мною, в які я вже руками впираюся… чи то хапаюся у пошуках опори — скорочуються, кам'яніють. Він ніби ось-ось смикне мене нижче та увіп'ється у губи, як душу пожираючи — сто разів вже так цілував вже! І мені аж судомить все всередині від того, як кортить відчути…

 Але… саме в цей момент Рену на голову стрибає… величезна жаба! Майже впритул до мене. І гучно квакає!...

— Йой! — заверещала я… здається, налякавши ту жабу до інфаркту! А може, й Рена ще перелякавши.

— Трясця!.. — шипіть він.

 Нещасне ж земноводне стрибнуло далі, ще раз гучно квакнувши.

 Це… капець!

 У мене стикаються губи. У нього також…

 І ми раптом вдвох починаємо реготати так, що задихаємося від того! 

 Ну просто неможливо втриматися! Можливо, то трохи істерика, але наші тіла трясуться одне на одному від реготу.

 І він все ще мене тримає, хоча сам вже відкинув голову у мілку, брудну воду річки, не звертаючи на те увагу.  

 А я не можу припинити цей регіт та чомусь розгублено й не до пуття думаю, що йому ж личить його справжнє ім'я — Лаврин. От тільки ж він то з дитинства не переносить. І всім “Рен” називається та вимагає лише так його кликати.

 Карі очі, шалено довгі чорні вії, яким я завжди заздрила. Та нові втомлені лінії-злами на щоках, яких не було раніше. 

 Щось у грудях стискається аж до болю!…”

❤️❤️❤️

ЧИТАЄМО РАЗОМ!

 А окрім того — заглядайте в мої соцмережі! Там вже зʼявився жартівливий ролик-анонс мого нового роману, який незабаром стартує. 

Буде весело, тепло, дуже емоційно та пристрасно! ;-)

 Посилання на соцмережі нижче ;-)

#ромком

#другий_шанс

#невелике_містечко 

#листування

 Запрошую доєднуватися до моїх соцмереж, де я  доступна для спілкування постійно: там є веселі відео про вайб цього роману ;-)

Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок й анонсів!❤️❤️❤️

Мій Телеграм          Мій Інстаграм         Мій Фейсбук      Мій Тік-ток