В нічному оновленні "Академії Фейлім" героям зустрілася незвичайна пташка. В їх світі її поява є добрим знаком. Ділюся візуалізацією цієї чарівної пташечки.

Мортенн йшов попереду, іноді обертаючись, щоб переконатися, що я нікуди не поділася. Я запитувала себе, чи довго нам йти цією вузькою стежкою, але незабаром ми вийшли на невелику галявину. Мортенн так несподівано зупинився, що я ледь на нього не налетіла.

— Тихіше, — прошепотів він, приклавши палець до губ, і кивнув у бік молоденького клена з жовто-гарячим і багряним листям на гілці якого сиділа невеличка фіолетова пташка. — Бачите птаха?

— Так, — так само тихо відповіла я. — А що за птах такий? Ніколи раніше подібних не бачила.

— Це тенебріс. Він дивовижний. Тенебріси навіть уночі рідко зустрічаються, а побачити їх вдень — рідкісна удача. Тенебріси — вісники змін. Просто побачити їх — уже добрий знак, але на тих, хто почує їхню пісню, чекають хороші події, зміни на краще, щоправда, завжди після якоїсь неприємності. Але вважається, що зміни, які вони віщують, набагато кращі, ніж неприємності, які трапляються перед цими змінами. Давайте почекаємо, може нам пощастить і ми почуємо спів тенебріса.

— А ви раніше чули його?

— Ні, ніколи, — Мортенн похитав головою. — Але самого птаха бачив кілька разів.

Я стояла поруч із Мортенном, торкаючись своїм плечем його, і боялася навіть поворухнутися. Із завмиранням серця я чекала, щоб прекрасна пташка подарувала нам свою пісню. Чи усміхнеться нам сьогодні удача?.. Я так хотіла змін у своєму житті, хороших змін. Ну ж бо, пташко, подаруй мені трошки щастя!

Чи вдасться героям почути спів пташки — читайте у наступному розділі. Він буде вже за годину. Я розібралася зі своїм графіком і знову повертаюся до оновлень опівночі. Тож заходьте почитати!