Про важливе через казку або Моя підтримка авторів
Сьогодні я підіймала тему "Синдром самозванця у письменників та письменниць" . Ви думаєте це просто так? Звичайно ні))
Ну, по-перше, через те, що я психологиня у відставці, я не відмовилась повністю від допомоги людям, тому, коли починали писати, вибір про що писати був не складним, а саме терапевтичні казки для дорослих.
Ну а по-друге, підводячи вже тему до терапевтичних казок для дорослих. Хочу представити вашій увазі оповідання, а точніше терапевтичну казку для письменників та письменниць, яку я писала для спільного з авторами роману-печворку для конкурсу «Коронація слова» — «Паперовий метелик».
Саме у ньому я і підіймала тему синдрому самозванця та невпевненості у собі.
Запрошую почитати оповідання ось тут: "Паперовий метелик" на Booknet
А тепер його ще й можна послухати ось тут:
Анотація: "Я написала свій власний роман. Вклала у нього всю себе. Я впевнена у ньому та вже готова відправити роман на конкурс «Коронація слова», але щось мене зупиняє. Сумніви у собі не дають шансу натиснути на ту саму кнопку «Надіслати». Як раптом, на моєму балконі, прямісінько поряд зі мною, з’являється якась незнайома мені дівчина та пропонує допомогу. Чи вийде їй допомогти мені? Чи зможу я зрозуміти, що не так та все ж таки відправити свою роботу на конкурс?"
*не забувайте ставити вподобайки, лишати коментарі та підписуватися
Відгуки на оповідання «Паперовий метелик»:
Хочу всім нагадати:
Не забувай любити себе! Не забувай вірити у себе! Ти можеш більше, ніж тобі здається! Ти заслуговуєш називати себе письменником/письменницею! Йди за своєю мірєю! Ти гідна/гідний цього!
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОцю вашу "Нагадайку" часто повторюю собі. Хоча... Хоча про те, що я пишу твори знають менш ніж десять людей. Про те, що Ніка Цвітан і я (зі своїм власним іменем) - це одна й та ж людина, знають лише четверо рідних, які є моїми першими читачами й критиками. Чому я так чиню? Не хочу зайвих коментарів, можливо пліток, вони будуть вибивати з колії. А я просто пишу коли є натхнення і час))
Ніка Цвітан, Так♥️
Мені більше подобається слово «сторітеллер», ніж «письменник». Бо все, що я хочу, — це розповідати історії. Не скажу, що ніколи прям не думала над тим, щоб бути відомою, як той же Стівен Кінг. Проте це не є моєю основною ціллю.
Ірина Скрипник, Дякую за Ваш коментар!) дуже гарні назва та пояснення!)
Читала ваш твір раніше, бо разом з вами приймаю участь у печворку. Мені сподобалось, як письменниця поборола свої сумніви та наважилась зробити крок. Так, ми часто принижуємо свої здібності та недооцінюємо самих себе. Дякую, що ви звертаєте на це нашу увагу.
Тетяна Олiйник, Щиро дякую за Ваш коментар♥️
Рада приймати участь разом з Вами♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати