Привіт всім натхненникам! Сьогодні прийшла до вас з уривочком моєї безкоштовної книги "Не фіктивна для боса". Чим і ділюся:

. – Женю, вибач за цю виставу. Але це була звичайна імпровізація. Лінда прийшла без попередження і почала мене розпитувати про моє особисте життя. От я й придумав все це, – починає пояснювати Едуард Сергійович. Але по очиськах бачу, що бреше. Ну от і не соромиться. 

– Навіщо ви брешете. Ви знали, що прийде ваша дружина, бо попросили мене приготувати бутерброди й каву. А ще напевно десь там під столом заховали пляшку дорогого вина, – відповідаю. За два роки роботи у цій компанії я чудово вивчила свого боса. Він завжди про все знає наперед. Все прораховує все до міліметра. 

– Усе ти знаєш. Та краще б ти так працювала добре Тарнавська. А не за мною слідкувала, – бурчить бос. 

– Давайте краще перейдемо до справи. Чому ви сказали своїй дружині, що я ваша дівчина? І як ви тепер з цього викрутитесь? 

– Ніяк. Скоро Лінду я не побачу, бо як ти чула у неї весілля з качком. Тому це було всього лише один раз й більше не повториться, – з сумом промовляє Едуард Сергійович. 

– А ви впевнені, що вона нікому не розповість? Й взагалі вона вас запросила на весілля, – цікавлюся. 

– А в цьому ти маєш рацію. Треба подумати, – Едуард Сергійович потирає пальцями підборіддя. 

– Чудово за одну хвилину я стала вашою подружкою. Деяким дівчатам у нас в офісі не вдається це місяцями. Я молодець так сказати... 

– От бачиш Тарнавська як тобі пощастило. Ти одна з багатьох стала моєю дівчиною, – говорить Едуард Сергійович і я не розумію чи він жартує, чи знущається.

Всіх щиро запрошую до прочитання книги й буду рада кожному новому читачу. Дякую що ви є♥️