Я вбила людину...
Так-так, колеги, ви все правильно прочитали. Я вперше у своєму письменницькому житті вбила людину. Ці події описані у нових двох главах книги «(не) одна під дощем».
В цій книзі взагалі у мене все вперше. Вперше пишу такий об’єм, вперше ділюсь своєю книгою (не оповідання) у мережі, вперше написала еротичну сцену, вперше вбила героя із книг.
Чи важко мені було на це наважитися? Ще і як. Якогось важливого персонажа вбити я не змогла, тому ввела персонажа, якого буде не так прикро вбивати. Описувати ці події було важкувато, але мені сподобалося.
Тож запрошую вас почитати антиутопію, де між рядків заховано щось важливе та те, що підтримує, «(не) одна під дощем».
Не забувайте ставити вподобайки, лишати коментарі та ділитися книгою із друзями. Вона варта уваги!
Огляд на книгу можна подивитися тут:
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТреба ж колись починати ;) А якщо серйозно, то я не вважаю, що автор когось там убиває. Це все історія та персонажі)
Ханна Трунова, Ахаха:))
З почином тебе))
Олеся Глазунова, =D
Ти її не вбила, ти її замочила))) Вона ж під дощем ;-)))
Я колись мем робила на цю тематику :)
Коли розповіла людині в розмові, що на твоїх руках 36 смертей: :)
Але забула уточнити, що ти - письменник: 0_0
Ліна Діксон, Ахахахаха:)))
Це ж несправжні люди :) Який сенс так через них перейматися?
Ірина Скрипник, Тут, напевно, більше було переживань саме за опис) щоб все вийшло ок)
Ох, знайома заставка))
Олена Ранцева, гарна))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати