Прода на книгу "Мій ректор — гусь" опівночі. Всім теплої ночі.
 

— Дезмонд просто не знає всього в бажає мені щастя.

— Я так і зрозуміла, — сказала я, намагаючись говорити якнайспокійніше. — Але, здається, для нього це "щастя" — не я.

— Ви і не маєте бути щастям для цього старого зомбі, — ледь посміхнувся чоловік. — Вас я кохаю, а не він.

Моє серце пропустило декілька ударів. Містер Рейнальд повільно опустив погляд на мої червоні щоки, а слідом на губи. Здавалося, ніби він міг читати мої думки та влучно копирсатися у них, використовуючи проти мене ж.

— Не дивіться так, ніби не знали цього, Бель, — тихо додав він спокусливими тоном.

— ...не можу.

Балачки та подарунки в Телеграмі.