Заради того, щоб врятувати її, я пожертвував найдорожчим — своєю сім'єю. Вона ж відплатила мені тим, що вийшла заміж за мого брата. А тепер, стоячи під дулом мого пістолета, зізнається, що мій брат — її чоловік — мертвий. Його знайшли вбитим у власному пентхаусі в розкішному готелі.

Я ненавиджу її.
Ненавиджу за зраду, за те, що вона обрала його, а не мене. Ненавиджу за те, що змусила мене повірити, ніби в мені ще живе щось справжнє, що я ще здатен відчувати. І найбільше ненавиджу за те, що знаю: навіть зводячи курок, я не зможу натиснути. Бо, незважаючи на весь біль і гнів, я все ще жадаю її.

Це прірва між ненавистю і пристрастю, яка тримає мене в полоні.

Анотація.

Мене кличуть - Привид. Від мене не сховатися і не уникнути винесеного мною вироку. Я не промахуюся і не припускаюся помилок.
Лише одного разу я помилився. Я показав їй своє обличчя, назвав своє ім'я, дозволив юній дівчинці запасти мені в душу. А вона заживо вирвала моє серце, вбила в мені все людське, залишивши лише жалюгідну оболонку і киплячий гнів звіра.
Я - перевертень. Я - ведмідь. Я не пробачаю зраду. І я її засудив. Вона - приречена на мій гнів, мою лють, моє кохання.

А також запрошую  до інших  книг серії "Корпорація "Грізлі":