Додано
10.10.24 23:26:32
Прикра пригода
Через сильне харчове отруєння ледве не залишила свої твори сиротами, але все добре, мене швидко поставили на ноги в лікарні, хоча я приїхала туди майже без свідомості та провела дві години під апаратами.
А якщо хочете мене поздоровити з тим, що я вижила, можете почитати цю новелу:
КІБУ: ПОСЛАННЯ ПІТЬМИ
Заборонене кохання на межі збочення між мисливицею та принцом вампірів Кел стає викликом для Ретархи, Кібу, що носить ікла Кібувулєста, щоб пити кров Кел. Пустельний світ майбутнього розірваний війною між світлом та темрявою, де виживання це жорстока гра та одне важко відрізнити від іншого, не прийме цих почуттів.
Ретарха виявляється ключем для розгадки генетичної загрози для Кел та Кібу, таємничого гена, який називають Посланням Пітьми, що таїться в її генетичній лінії мисливців...
Новела.
https://booknet.ua/book/kbu-poslannya-ptmi-b419673
Вікторіан Мур
81
відслідковують
Інші блоги
Проводимо наш марафон вже вчетверте, і щоразу він показує чудові результати для авторів та читачів. Завдяки йому багато хто знаходить нових постійних читачів, відкриває для себе цікаві книги та отримує щиру підтримку. Його
Честно говоря, я до сих пор иногда захожу на страницу книги и не могу поверить, что однажды решилась нажать кнопку «Опубликовать». Тогда было страшно. Очень страшно. Ведь вместе с книгой ты показываешь людям не просто
– І ось уявіть, цей гад мені заявляє, що всього лише добре проводив зі мною час! – жваво жестикулюючи, розповідала нам Дафрія свою історію. Те, що спонукало її вступити до Міжзоряної Академії. Виявляється, на своїй
Вони пережили ревнощі, страх, майже втратили одне одного. Але найважчий бій ще попереду.
Ноксаріс навчився не стискати Ліану в золотій клітці, а довіряти їй. Ліана знайшла в собі сили не лише пробачити, а й поставити межі,
Всім привіт! Сьогодні, дивлячись у вікно, я подумала: у фентезі-світах усе здається таким визначеним — є чіткі правила магії, є вороги, є мета. А в реальності іноді хочеться натиснути кнопку "пауза" і опинитися
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиБоже мій, а чим Ви так?.. Що сталося?
Дуже співчуваю!
Яра Крихта, Я тут сама винна, він у нас трохи залежався та схоже що зіпсувався, у нас був кепський холодильник в якому все псується. Треба було не їсти його, а викинути.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати