Чи можна поєднувати містику і гумор?

Ну що, усі мої 19 підсписників, ваш улюблений автор повернувся!

Улітку я навіщось узяв творчу паузу, але цьому треба покладати край, прямо зараз.

Тому я кілька миттєвостей тому опублікував на своїй сторінці свій містично-гумористичний (!) твір під назвою "Коза, кролі, диявол та інші мешканці двору баби Насті".

Як вам назва, м? Пишіть ваші враження в коментарях. А поки ви пишете, я вам розповів про що твір - це дивна, трошки містична і не-трошки гумористична оповідка про життя однієї бабусі з нульових. Звати її баба Настя. Вона живе у невеликому, але затишному дворику. Твір, власне, і про бабусю, і про її двір, а також її мешканців - кролі, коза і двох "типів" у завжди темній хаті.

Ні-ні, не треба лякатись. Хоча у творі і є містика, але вона нікого не нажахає. Це, скоріше, якась темна іронія, де діють потойбічні сили, але вони не чигають за рогом і не стрибають з пронизливим криком "Р-а-а-а". Потойбічне і реальне тут живе у злагоді, і саме про неї цей твір. Автор, тобто я, ніби питає читача: а чи не краще знайти спільну мову з власними демонами, відкинувши страх і тому подібні не дуже цікаві штуки?

Твір легкий, читається швидко, написано талановито. Особливо рекомендується до ознаймолення різним міленіалам, дитинство яких пройшло в селі в бабусі під мекання кіз і бухтіння радіоточки.