Кохання - це стрибок у невідоме (вартовий Зерд)

Під час роботи в журналістиці я обожнювала брати інтерв'ю. А отже, чому б не спробувати взяти інтерв'ю у героїв моїх книжок. Першим я звернулася до одного з улюблених персонажів і головного героя "Талісману обраної" - Полуденного Вартового Зерда. Про що говоримо? Звичайно, про кохання.

АЧ: Зерд, що таке для тебе кохання? В нашому світі кохання - одне з головних питань, які хвилюють людей.

Зерд: Мені дуже дивно спілкуватися з людьми із твого світу в такий спосіб. Але я бачу, що у нас є дещо спільне. Там, де я народився і виріс, коханню теж приділяється багато уваги. Та, на відміну від романтичного ставлення до кохання у твоєму світі, ми визнаємо, що ця сила легко може стати руйнівною. Власне, приклад мого життя, зокрема події, описані в першому і другому томі циклу "Талісман обраної", свідчать про це.

АЧ: Чи не хочеш ти сказати, що кохати - все одно, що йти по лезу бритви?

Зерд: Я би сказав - по лезу меча. Втім, це питання термінології. А іноді доводиться не йти, а бігти.

АЧ: Тоді розмірковувати немає часу?

Зерд: Ти маєш рацію. Кохання - це стрибок у невідоме. Людина повинна мати внутрішню силу, щоб наважитися на такий стрибок.

АЧ: А якщо внутрішньої сили немає?

Зерд: Тоді вона падає. Не може злетіти. Раціональні думки прив'язують до землі, і вона розбивається. В переносному значенні, звичайно.

АЧ: Ти вважаєш себе ірраціональною людиною?

Зерд: Так, абсолютно.

АЧ: Яке це має відношення до кохання?

Зерд: Кохання саме по собі є ірраціональним почуттям. Раціональна людина, так би мовити, не може увійти з ним в резонанс. Якщо ж це відбувається, вона буде повністю вибита з колії.

АЧ: Люди не можуть прийняти кохання через свою раціональність?

Зерд: Енергія кохання знаходиться поза межами світу, вибудуваного логічним розумом. Втім, багато подій, що відбуваються у світі Владики, який ти описала в циклі "Талісман обраної", також знаходяться поза межами світу, в якому живуть твої читачі. Книжки у стилі фентезі - це спосіб розвинути свою ірраціональність.

АЧ: В нашому світі ірраціональність вважається чимось не дуже бажаним і, можливо, навіть небезпечним.

Зерд: Але ж ти не вважаєш мене небезпечним.

АЧ: Звичайно, ні.

Зерд: Ірраціональність - це здатність взаємодіяти з тим, що не вкладається в раціональну картину світу. Кохання - одна з таких речей. Зазвичай, люди з твого світу намагаються обмежити. урізати і вихолостити цю енергію, щоб вмістити її у звичні для них рамки. І це призводить до того, що втрачається суть. Тоді кажуть, що кохання пішло зі стосунків.

АЧ: Тобто, кохання не визнає раціональних меж?

Зерд: Абсолютно! Енергія кохання сама є і межею, і безмежністю. Для закоханої людини вона є суттю світу і не потребує більше нічого - ані правил, ані кордонів.

АЧ: У мене виникає враження, що енергія кохання є чимось більшим, ніж одна конкретна людина. Чи можна вважати її стихією?

Зерд: Дуже правильний термін. Кохання - це стихія. І як будь-яка стихія, вона є ірраціональною.

АЧ: Хочу підвести підсумки. По-перше, енергія кохання - це стихія. По-друге, вона є ірраціональною і погано сумісна з раціональністю людей. По-третє, щоб кохання було присутнє в житті людини, вона має знаходитися в резонансі з цією енергією. А цього досить складно досягти.

Зерд: Я б ще додав, що енергія кохання не є постійною. Навіть у стосунках з однією і тією ж людиною є періоди раціональності, а є періоди абсолютної ірраціональності. І якщо перші даються людям твого світу відносно легко, до других потрібно бути готовим і вміти відпускати свої жорсткі установки, хоча би тимчасово. Інакше стихія рознесе їх на шматки, амфора буде розбита, і п'янке вино кохання виллється на землю.

8 жовтня 2024 р.
Світ Владики - планета Земля