Добрий ранок, сплячі красуні. Як ваш безсовісний принц? Розбудив зранку? Вже встигли відкусити йому голову за це? Ходімо пити каву й читати проду на "Мій ректор — гусь".  Можливо трохи збадьорить.
 

— Думаю, що я подобаюсь вам, — прямо відповів він, роблячи крок на зустріч, а потім ще один після кожної фрази.  — Думаю, що ваше серце заходиться не менше мого, коли ми поруч. Думаю, що ви теж хочете перевірити наскільки добре буде просто триматися за руку чи звати один одного без формальностей, Анабель.

— Хочу, — визнала очевидне.

— Тоді спробуй зробити це, — прошепотів містер Рейнальд, нахиляючи обличчя вниз.

Я повільно здійняла руку вгору, до колючої щетини. Пальці обережно доторкнулися гарячої шкіри, відчуваючи кожен вигин гострих скул. Чоловік повільно повернув голову вбік, ковзаючи своїми губами вздовж долоні. Здавалося, ніби його п'янкі очі навіть не заплющувались, щоб зловити кожну секунду.

— Подобається...? — прошепотів він в мою шкіру, залишаючи ще один поцілунок.

Великий палець ледь відчутно натиснув на нижню губу, змушуючи його замовчати. Я ковзнула рукою на шию й повільно потягнула нижче. Гаряче дихання обпалило щоку. У вухах віддавався пульс, й я нервово прикусила свої губи перш ніж поцілувати його. Серце божевільно забилося, вимикаючи реальність.

А ще, дякую за "Есміну". Рада, що вам подобається і навіть після закінчення ви все ще купуєте її.

Заходьте балакати в Телеграм