"Місто грішних душ"/ новини :-) ❤️

Всім привіт, мої хороші!) 

У середу опублікую фінальний розділ першої частини "Місто грішних душ". Й, із наступного тижня планую публікувати другу частину :-) 

Всім читачам щиро дякую за підтримку))) Ви моє натхнення та стимул продовжувати писати далі) 

Уривок: 

Ми отримуємо можливість побачити себе й своє життя крізь призму відчаю. І як би не було боляче, за цим завжди приходить полегшення та усвідомлення, що твоє життя не повинно проходити так, як бажають інші…

Деколи душевний біль проситься назовні, щоб бути пережитим. І коли більше вже немає необхідності з ним боротися, він спочатку починає жити в повну силу, намагаючись збити тебе з пантелику, а потім, коли ти не піддаєшся на провокацію власних негативних почуттів, — поступово зникає.

***

Серена знайшла місце, де можна було заховатися від дощу. Сівши в бесідку, обійняла себе руками. І вже за кілька хвилин відчула, що тремтить через холод. Він пробирався до кісток, і вона, підігнувши під себе ноги, поклала голову на коліна. Від сильного гуркоту грому вона здригнулася і злякано зойкнула. Блискавиця вдарила об землю, і на кілька секунд ніч осяялася світлом. Серена побачила, що до неї хтось швидко наближається. Однак у темряві не могла розгледіти, хто це був. Від страху, що її знайшов батько, занервувала. Стиснувши в руках телефон, оглянулася по сторонам і вже подумала, що знову прийдеться тікати…

Коли блискавиця знову вдарила об землю, Серена розгледіла Ісаака. Він не покинув її. Знайшов. Дівчина схлипнула й навіть через біль у нозі побігла до чоловіка. Він підхопив її на льоту, і Серена міцно обійняла Ісаака за шию.

Дощ омивав їхні тіла. Холодний вітер торкався оголених частин тіла дівчини. І, попри холод, вона не хотіла відпускати чоловіка з обіймів, ніби він її остання надія. Хантер, відчуваючи, як вона труситься, поставив її на землю. Серена, піднявши голову, не відводила від нього погляду. Він скинув жакет і накинув дівчині на плечі. Серена хотіла подякувати, однак Ісаак випередив її і поцілував.

Цей поцілунок був потрібний обом. Чоловік бажав її й тому швидко погодився на умови Луки. Ісаак притиснув до себе тендітне дівоче тіло. А Серена, задихаючись від своїх почуттів, не відштовхнула, довірилася й відповіла на цілунок із пристрастю, на яку лише могла бути спроможною. Поклавши долоні на чоловічу шию, перервала поцілунок і поклала голову йому на груди.

Візуалізація: