Поки пишу нову 15-у главу книги-антиутопії "(не) одна під дощем", ділюсь з вами шматочком із неї:

*не забувайте читати книгу тут, лишати вподобайки та коментарі

Мені снився гарний сон. Ми утрьох, на гарному острові із пальмами та білосніжним піском, відпочивали на березі океану біля свого власного невеличкого будинку зробленого із бамбука. Там було тепло, світило яскраве сонце, не було камер відеонагляду чи чоловіків у чорній формі зі зброєю у руках, там було тихо та спокійно. Ми, нарешті, відчували себе вільними та щасливими. Крізь сон я відчула, як Макс поправив мій спальний мішок, укриваючи мене.