Вітаю мої любі ❤️ ❤️ ❤️ 

Вечером я виставила останній розділ і це було дуже хвилююче ❤️

Тож запрошую до прочитання ❤️

Моя у подарунок

Анотація: 

— Цього не може бути. Ви нахабно мене обмінюєте, – стримуючи сльози кричу до чоловіка. Я не вірю йому, мій коханий б так не вчинив зі мною. Не тоді коли я збиралася сказати що вагітна.

На мої слова монстр у людській іпостасі, по іншому я не можу сказати, починає голосно сміятися. Це лякає мене ще сильніше, я машинально прикриваю живіт.

За секунду сміх зникає, на обличчі застигає гримаса люті. Чоловік дістає з кишені телефон та включає аудіозапис, на якому мій коханий Дмитро таки промовляє такі жахливі слова.

Улюблений момент : ❤️

— У мене є ще один подарунок. Він досить скромний, але,проте,думаю, тобі сподобається. Принаймні, я надіюсь, – я слухаю його та вдихаю аромат ромашок, які лежать у мене на колінах. Алекс тягнеться на заднє сидіння та передає мені теку з документами. 

Я здивовано дивлюсь то на нього, то на теку, не розуміючи, що там. 

— Що там? – тихенько запитую та поки не беру її в руки. Він і так для мене вже багато зробив, тож дорогих подарунків я не прийму. Це вже занадто, моє сумління просить цього не робити.

— Поглянь. Ти можеш зробити з цим що завгодно, – усміхаючись, відповідає та ще ближче подає теку. Я все ж наважуюсь тільки поглянути, що там.

Та мого здивування не описати словами, адже тут документи на квартиру, мамину квартиру. Я переходжу погляд на Алекса, не вірячи своїм очам. 

— Як це? Вона ж продала, – ошелешено промовляю та знову дивлюсь на власне ім'я у документах. 

— Це буде мій маленький секрет, а зараз поїхали, на нас уже чекають, – з усмішкою відповідає та заводить машину, а я не уявляю, як реагувати на подарунок. Це не день, а казка, яку мені подарував Сашенька. 

Надіюсь вам сподобається ❤️