Деякі новини

Почну з новинок, які плануються.

Зовсім скоро планую почати опубліковувати нову історію під назвою "Будь лише моєю".

Показую обкладинку та можу сказати, що у тексті буде: бос та підлегла, чжч, сильні почуття.

4 вересня завершується трилер "Дві сторони". Це, звісно, не новинка. Твір колись був на сайті, але ця версія відредагована. Згодом ще один трилер поверну на сайт.

Кому цікаво - зазирайте.

Анотація до книги "Дві сторони"

Кученюк Лариса Петрівна важко працювала багато років, щоб нарешті почати власну справу. Тільки після сорока років це вдалося жінці – вона відкрила декілька магазинів у місті Житомир. Проте палиці в колеса почала пхати невістка жінки – Лілія.

Дівчина стала злитися на свекруху через гроші, які та перестала давати. Це стало причиною запеклої війни між жінками.

Уже фактично  скоро завершиться книга "Іграшка диявола", яка одразу продовжиться наступною - "Одержимість диявола". У цій серії планується три книги, які в процесі написання будуть безкоштовними.  Перша назавжди залишиться безкоштоною.

Анотація до книги "Іграшка диявола "

- Ти звільнена, - лунає його голос. - І не просто звільнена, а з такою рекомендацією, що будеш максимум двірником працювати. Не вмієш бути уважною та відповідальною - до скону листя та сміття згрібатимеш. Для цього мізків багато не треба.
Розвертається та йде. У мене холонуть нутрощі.
- Ні! - різко підіймаюся з колін і біжу за ним. - Антоне Олександровичу, не звільняйте мене! Прошу! Я на все ладна! Але не треба мене звільняти!
Чіпляюся за рукав його сорочки, яка приховує його кремезне тіло. Він розвертається, пхикає та питає невдоволено:
- І на що ти ладна?
- На все! - сильніше стискаю його сорочку.
- Прямо на все? - якось дивно ковзає погляд чоловіка моїм тілом.

Я переплутала пакунки, та замість нормального подарунка мій бос презентував своєму діловому партнеру іграшку зі сексшопу…

Також продовжується активно писатися трилогія "Хтива мрія".

Анотація до книги "Хтива мрія. Книга перша"

- Мені непотрібні стосунки, - розбиває Роман на шматки мої мрії. - Хоча…
Він задумується. Сканує мене своїми блакитними очима та змушує мене не дихати. Дає надію. Маленьку…
- Не тягни, - не витримую я, втискаючись у шкіряне сидіння автівки.
- Тобі не сподобається моя пропозиція. Боюся, що вона може тебе злякати, але хотів би це з тобою спробувати. Задля цікавості. Може щось вийде.
- Що спробувати? - бентежать мене його слова.