Історія про історію: « Зовсім інша історія…»

Чи не забагато історій на квадратний сантиметр речення? ‘:-)

Але хоч би що там було, та вирішила вже завершувати свою депресію — бачите, яка я дисциплінована? Навіть депресія у мене по бажанню завершується))) Але й справді, досить, час вливатися і знову гомоніти з вами у блогах.
Отож, хочу долучитися до флешмобу, започаткованого Дмитром Євтушенком, #історія_про_історію і розповісти вам цікавинки про «Зовсім іншу історію…»

А починалося все до банального просто. У першому романі цього циклу «Посланець Всесвіту» через чоловіка посварилися головна героїня зі своєю подругою. Але дружили вони давно і дуже віддано, тому в епілозі я зробила натяк на їх примирення. Але й гадки не мала, що буде якесь продовження, просто дала знати читачам, що дівчата мають помиритися, а в Оксани з’явиться кавалер. Ще й завершила словами «Але то вже зовсім інша історія…»

Ну, і звісно ж вам, моїм читачам, захотілося дізнатися, звідки все те взялося))) Я чесно писала на початку, що не бачу цієї історії, проте все ж поступово вона почала вимальовуватися. Думала написати коротеньке бонусне оповідання, де розповісти, як Оксана збила з ніг Славка і так зав’язалися їхні стосунки. Мало бути коротко, легенько і весело.

Ну, і як завжди у мене: не вийшло ‘:-) А вийшло довго, глибоко, подекуди щемливо і дуже гаряче та відверто))) Бо одна єдина фраза головного героя Славка-Лане́ра: «Не хочу жалітися, але моя відпустка добігає кінця, далі — передова» перевернула все з ніг на голову. Але й веселощі у романі є, їх дуже багато насправді)))

Тож тепер ми маємо роман, більший за «Посланця» (орієнтовно +-210 сторінок). І в цьому романі героїня познайомилася з військовослужбовцем у момент, коли він після відпустки мав їхати на службу. Тож спочатку їхні стосунки розвиваються лише в онлайн-форматі, але вже в опублікованих розділах герої зустрілися і читачам дуже сподобалася їхня гаряча зустріч))) Далі, запевняю вас, — більше! Набага-ато більше)))
Ну і нерви я вам потріпаю трішечки, куди ж без цього? ‘:-)

«Зовсім інша історія…» цілком самостійна, її можна читати без прив’язки до попередньої, проте героїв «Посланця» ми зустрінемо не раз й тут, уже зустріли))) І ще — вона залишається БЕЗПЛАТНОЮ)))
Тож запрошую всіх, хто ще не зі мною, до читання))) Гарантую, байдужими ви не залишитеся!

Підписуйтеся на мою сторінку, щоб не пропустити новинок ;-)

І наші щасливі Сана з Ланером на фоні Карпат)))

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ну з такою назвою історія дійсна варта того, щоб про неї написали історію про історію =D
Це прямо історичний момент =D

Показати 15 відповідей

Дмитро Євтушенко, =D

avatar
Олеся Глазунова
03.10.2024, 00:29:11

На тлі таких Карпат неможливо лишитись байдужим!
Хай натхнення буяє)

Олеся Глазунова, О та-ак, гори назавжди в серці)))
Дякую!

avatar
Іра Майська
02.10.2024, 23:13:04

Я теж хочу таке фото на фоні Карпат)))

Показати 2 відповіді
Олеся Глазунова
03.10.2024, 00:26:06

Іра Майська, А в мене є фото на фоні Карпат в національному гуцульському одязі)))
Ти собі і не уявляєш, яка краса в Карпатах влітку та взимку )))
Іро, треба їхати!!!

avatar
Ніка Цвітан
02.10.2024, 23:26:28

Кохання на фоні сучасних жорстоких реалій))) Очікую продовження)))

Ніка Цвітан, Ото якби мені за ті реалії не прилетіло))) Я досі шаленію від того, що люди чекають моєї творчості))) Дякую вам!!!!

Вітаю, ваша історії неймовірні) , дуже шкода, що історія лишиться безкоштовною, тому дуже хотілось пригостити вас смаколиками, за вашу працю, але з Києва до Сум не пів години їхати) може під кажете як зручніше це зробити;)?

Показати 3 відповіді

Наталія Слюсаренко, Ох! То щастя, якщо я могла аж так зарадити))) Для мене дуже приємно це знати))) І заради цього варто писати)))
Теж до 23-го вчителювала, але не витягла, тому вже понад рік не працюю. При згадці про школу кидаюся і шиплю ще досі ':-)))

avatar
Юля
02.10.2024, 22:05:47

Дякую Вам за так мовити продовження історії, нової історії Ксанки. Що посланець що ця історія неймовірні.Кожного ранку чекаю оновлення ♥. Дякую Вам

Юля, Будь ласка! Я дуже рада, що вам подобається))) Це надихає на нові історії)))

avatar
Lydmila
02.10.2024, 22:03:11

О яка пара,,такого красеня зі своїх рук Оксані- не треба відпускати

Lydmila, Так, вона зубами за нього тримається))) І не відпустить!
поки він дечого не вчудить...

avatar
Еліза Донцова
02.10.2024, 21:20:47

Воу! Оце заходжу і бачу красу! Це таки Оксана, вау!!!)))

Еліза Донцова, Хі))) Дякую))) Я сама ошаліла, коли ШІ їх видав буквально на третій запит)))

Інші блоги
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Доброї ночі!
Знижка на дану історію! Розлучення. Врятуй нас. Все виявилося обманом. Мій щасливий шлюб. Ідеальний чоловік. Це все лопається як мильна бульбашка і збиває з ніг. Єдине, що змушує посміхатися, це моя маленька дочка, заради
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше