Історія про історію: « Зовсім інша історія…»
Чи не забагато історій на квадратний сантиметр речення? ‘:-)
Але хоч би що там було, та вирішила вже завершувати свою депресію — бачите, яка я дисциплінована? Навіть депресія у мене по бажанню завершується))) Але й справді, досить, час вливатися і знову гомоніти з вами у блогах.
Отож, хочу долучитися до флешмобу, започаткованого Дмитром Євтушенком, #історія_про_історію і розповісти вам цікавинки про «Зовсім іншу історію…»
А починалося все до банального просто. У першому романі цього циклу «Посланець Всесвіту» через чоловіка посварилися головна героїня зі своєю подругою. Але дружили вони давно і дуже віддано, тому в епілозі я зробила натяк на їх примирення. Але й гадки не мала, що буде якесь продовження, просто дала знати читачам, що дівчата мають помиритися, а в Оксани з’явиться кавалер. Ще й завершила словами «Але то вже зовсім інша історія…»
Ну, і звісно ж вам, моїм читачам, захотілося дізнатися, звідки все те взялося))) Я чесно писала на початку, що не бачу цієї історії, проте все ж поступово вона почала вимальовуватися. Думала написати коротеньке бонусне оповідання, де розповісти, як Оксана збила з ніг Славка і так зав’язалися їхні стосунки. Мало бути коротко, легенько і весело.
Ну, і як завжди у мене: не вийшло ‘:-) А вийшло довго, глибоко, подекуди щемливо і дуже гаряче та відверто))) Бо одна єдина фраза головного героя Славка-Лане́ра: «Не хочу жалітися, але моя відпустка добігає кінця, далі — передова» перевернула все з ніг на голову. Але й веселощі у романі є, їх дуже багато насправді)))
Тож тепер ми маємо роман, більший за «Посланця» (орієнтовно +-210 сторінок). І в цьому романі героїня познайомилася з військовослужбовцем у момент, коли він після відпустки мав їхати на службу. Тож спочатку їхні стосунки розвиваються лише в онлайн-форматі, але вже в опублікованих розділах герої зустрілися і читачам дуже сподобалася їхня гаряча зустріч))) Далі, запевняю вас, — більше! Набага-ато більше)))
Ну і нерви я вам потріпаю трішечки, куди ж без цього? ‘:-)
«Зовсім інша історія…» цілком самостійна, її можна читати без прив’язки до попередньої, проте героїв «Посланця» ми зустрінемо не раз й тут, уже зустріли))) І ще — вона залишається БЕЗПЛАТНОЮ)))
Тож запрошую всіх, хто ще не зі мною, до читання))) Гарантую, байдужими ви не залишитеся!
Підписуйтеся на мою сторінку, щоб не пропустити новинок ;-)
І наші щасливі Сана з Ланером на фоні Карпат)))
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКохання на фоні сучасних жорстоких реалій))) Очікую продовження)))
Ніка Цвітан, Ото якби мені за ті реалії не прилетіло))) Я досі шаленію від того, що люди чекають моєї творчості))) Дякую вам!!!!
Я теж хочу таке фото на фоні Карпат)))
Іра Майська, Хах, і я))) Бо себе коханої, з малою, та навіть зі свекрухою - хоч відбавляй, а з чоловіком теж нема(
Вітаю, ваша історії неймовірні) , дуже шкода, що історія лишиться безкоштовною, тому дуже хотілось пригостити вас смаколиками, за вашу працю, але з Києва до Сум не пів години їхати) може під кажете як зручніше це зробити;)?
Наталія Слюсаренко, Ох! То щастя, якщо я могла аж так зарадити))) Для мене дуже приємно це знати))) І заради цього варто писати)))
Теж до 23-го вчителювала, але не витягла, тому вже понад рік не працюю. При згадці про школу кидаюся і шиплю ще досі ':-)))
Дякую Вам за так мовити продовження історії, нової історії Ксанки. Що посланець що ця історія неймовірні.Кожного ранку чекаю оновлення ♥. Дякую Вам
Юля, Будь ласка! Я дуже рада, що вам подобається))) Це надихає на нові історії)))
О яка пара,,такого красеня зі своїх рук Оксані- не треба відпускати
Lydmila, Так, вона зубами за нього тримається))) І не відпустить!
поки він дечого не вчудить...
Воу! Оце заходжу і бачу красу! Це таки Оксана, вау!!!)))
Еліза Донцова, Хі))) Дякую))) Я сама ошаліла, коли ШІ їх видав буквально на третій запит)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати