Кохання, пристрасть і ненависть в одному дотику

Привіт усім красуням))) 

Викладена нова глава з Хід короля, і тут вже у нас стосунки героїв починають більш активний розвиток, але читайте який безпосередньо на сторінках книги)) А далі уривочок:

— Пусти, інакше…

— Що? — між нашими губами міліметри. Я майже чекаю, що поцілує. Майже бажаю. Я… сумувала за ним. За запахом свіжої осені, дощу, цигарок та терпким посмаком, що на тілі лишається. 

— Хіба тобі не бридко? — вимовляю губами. — Не огидно торкатися мене? 

Безчесний розгублюється. Хмуриться. Не відпускає, але хватку послаблює.

— Чому мені повинно бути огидно? — загрозливо лагідним тоном.

— Тому що ВІН торкався. Ти ж тому пішов, зник… — випалюю.

В мене дивиться. За двері червоні зайшов й тягне ту чорноту душі, той біль. Ніку малу там шукає, наче за руку намагається схопити. 

— Я пішов розбиратися з твоїм минулим. — вимовляє чітко. — Поки ти тут колишніх приймаєш. — грубо. — А не тому, що ти бридка чи якась ще. Для мене, принцеса моя, ти — найсолодша.

Добре що тримає, бо підлога раптом міняється місцями зі стелею. Це наче кінець та початок одночасно. Смерть та народження. Вбивство, повільне, коли бачиш себе зі сторони. Народження, коли лунає перший крик. Я не хочу, щоб ці слова тепер були між нами. Не хочу чути їх. Не хочу пам'ятати. Але вони викарбовуються на шкірі. На серці. Вони знаходять руку маленької Ніки й впевнено, твердою хваткою, ловлять її у чорній дірі жахів.

А ще трішки візуалу:

Дамір і Ніка

Дамір Безчесний

Ніка Вааль

Іларіон (тут тільки шраму не вистачає)

***

Також окремо хочу розповісти чому забрала книгу "Тенета долі" з сайту. Зі мною таке вперше, чесно кажучи, щоб я не дописувала книгу, і взагалі прибирала її ось так радикально. Але... я писала і розуміла, що чомусь немає конекту у мене і героїв. Ну не те щось, і все! Ніч не спала, все думала, чи залишати, писати далі і мучитися, чи таки не катувати себе? Прийняла рішення обрати себе і Вас, бо я не хочу, щоб Ви читали книгу яка мені самій не до вподоби. Тож, "Тенета долі" йдуть у безодню закинутих ідей. 

Чи повернуся до них? Не знаю.  Поки точно ні, не хочеться.  Інші книги це не зачіпає ніяким чином) Можете не хвилюватися)) І ідеї на продовження теж))