Ніка їде в СІзо? Наступна глава — важлива!

Коли двері з іншого боку кімнати відчинилися, у простір увійшов чоловік у тюремній уніформі — худорлявий, з втомленим обличчям. Його погляд ковзнув по Ніці, різкий і оцінюючий, перш ніж він кинув:

——— Ви — не мій адвокат.

——— Ні, — відповіла Ніка.

Її голос був спокійний, але з ноткою прихованої тривоги. Вона встала і підійшла ближче до скла, відчуваючи, як кожен її рух посилює напругу в повітрі. 

——— Я прийшла, щоб у вас дещо запитати. Мене звати Ніка.

Чоловік на іншому боці кімнати втупився в планшет Ніки з легким недовір’ям, яке промайнуло в його очах.

——— Борис, — з деяким сумнівом представився він. — Що ви хочете дізнатися? Я гадав, що преса вже все розповіла. Вони навіть псевдонім мені вигадали — Технар. Хоча з технікою я завжди був на «ви». Ніколи не розумів, як і що воно там працює.

На це Ніка ледь помітно посміхнулася, на мить відволікаючись від тривожного відчуття, що наростало в ній. Вона змахнула пальцем по екрану планшета і показала Борису фотографію рукавичок, створених з вбудованими нейроінтерфейсами та купою різних датчиків.

——— Але ж це ви зробили, чи не так? — запитала вона, дивлячись йому прямо в очі.

Погляд Бориса на мить зупинився на екрані. Його брови ледь помітно сіпнулися, видаючи слабкий шок. Він спробував приховати цей вираз, але Ніка вже встигла все помітити.

——— О, — його погляд став похмурим, — то ви родичка когось із жертв?

Повністю розділ вийде вже в цю середу о 5 годині ранку.

Не пропустіть, буде цікаво