Заповіт гусака

Сьогодні прода на книгу "Мій ректор— гусь" опівночі. Як гадаєте, який заповіт може скласти гусак?
 

— Ви ще заповіт напишіть, на всяк випадок, — не втрималась. — А то ще наша кухарка в столовій побачить, що майбутня вечеря ожила й втекла, й почне вас переслідувати з ножем.

— Помилуйте, мені і вас без ножа вистачить! — не втихав містер Рейнальд. — Але заповіт я напишу.

— Чур все багатство мені! — веселилась. — А то пороздаєте зараз всіляким, а ховати вас не буде кому.

— Чому це? — не зрозумів гусак, здивовано вигинаючи шию. — Думаєте я настільки безнадійний?

— Думаю, що ваша матінка не буде готова прийняти той факт, що її син — напівельф, перетворився на домашнього гуся.




А також, заходьте в "Есміну".
 

— Слідча група вже виїхала зробити магзнімки та підтвердити виклик. Так що заливай у себе каву, топи в ній Лоріана та їдьте на місце. Я повідомленням вислав адресу.

— Краще б ти шаурму вислав повідомленням, щоб я поїла зранку... — засмучено видихнула й нарешті розплющила очі. Погляд ліниво зачепився за вікно. Вчорашня заметіль набирала сили й щось мені підказувало, за цю ніч замела усе довкола. Це ж треба таке... — А ще краще — сам би з'їздив у таку холодригу на місце злочину, а не витягував нас із теплого ліжечка.

— Що у вас ліжечко гаряче, я навіть не сумніваюсь, — єхидно зауважив безсовісний, сміючись мені на вухо. — Вам не завадить трохи охолонути, а то ще перестарайтесь на радощах і не прийдете зранку на роботу.

— Твої б слова та небу у вуха! — буркнула, розуміючи, що з таким графіком нам не те що "перестаратись" не світить. Навіть "почати старатись" не вийде.

— Краще Рейну, щоб прокинувся, — ніяк не вгамовувався Джері. А от Лоріан нарешті прокинувся і втомлено здійнявся з ліжка, шукаючи в шафі одяг.

— Та піднявся вже... — позіхнула, розглядаючи, як він розстібує чорну сорочку на своїх грудях. — Он, стоїть вже...

— Це ваша особиста справа! — засміявся Джері, поки я здивовано здіймала брови угору. — Не переймайся, Фіалко. Скоро звикнеш до цього ранішнього вітання. Все! Далі самі якось...



Телеграм

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ще одна новорічна новинка ❄️❄️❄️
Всім привіт. Я закінчила писати літню історію. І у мене з'явилась ідея на невеличку затишну історію до Нового Року. Я вже писала новорічну історію про рятувальників. Але ця буде дуже затишна, як на мене. Книга називається
Служниця Тіні. М(ж)к та подяка
Привіт, народе! ❤︎ Сьогодні понеділок, а отже вийшов новий розділ Служниці Тіні. Там ми гуляємо по Орелу та бачимо наслідки заколоту. гіфка КЛІКАБЕЛЬНА на сам розділ ⚠️Новий розділ: Понеділок, Середа, П'ятниця
Потребую поради
Любі мої, хто читає мою книгу або просто вже зазирнув у неї. Дуже потребую вашої поради. Підкажіть, будь ласка, чи не здаються вам перші розділи затягнутими або нудними, з надлишком зайвого? Зараз думаю над тим, чи варто їх
Візуалізація: У твоїй владі
Сьогодні хочу познайомити вас з деякими... персонажами книги. Хтось вже зустрів їх на сторінках і зробив власні висновки)) Це лорд Сайрус. Гарненький такий)) Але то тільки ШІ його таким бачить)) Сайрус — це «старий
Що ж чекає у продовженні?
Усім тихого та спокійного вечора, а можливо й бурхливого ✨ Події у книзі "За руку з Вітром" набирають обертів, тепер Тимур ще й на роботі постійно крутиться біля Стасі) Ревнощі б'ють ключем, однак і Настя
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше