Заповіт гусака

Сьогодні прода на книгу "Мій ректор— гусь" опівночі. Як гадаєте, який заповіт може скласти гусак?
 

— Ви ще заповіт напишіть, на всяк випадок, — не втрималась. — А то ще наша кухарка в столовій побачить, що майбутня вечеря ожила й втекла, й почне вас переслідувати з ножем.

— Помилуйте, мені і вас без ножа вистачить! — не втихав містер Рейнальд. — Але заповіт я напишу.

— Чур все багатство мені! — веселилась. — А то пороздаєте зараз всіляким, а ховати вас не буде кому.

— Чому це? — не зрозумів гусак, здивовано вигинаючи шию. — Думаєте я настільки безнадійний?

— Думаю, що ваша матінка не буде готова прийняти той факт, що її син — напівельф, перетворився на домашнього гуся.




А також, заходьте в "Есміну".
 

— Слідча група вже виїхала зробити магзнімки та підтвердити виклик. Так що заливай у себе каву, топи в ній Лоріана та їдьте на місце. Я повідомленням вислав адресу.

— Краще б ти шаурму вислав повідомленням, щоб я поїла зранку... — засмучено видихнула й нарешті розплющила очі. Погляд ліниво зачепився за вікно. Вчорашня заметіль набирала сили й щось мені підказувало, за цю ніч замела усе довкола. Це ж треба таке... — А ще краще — сам би з'їздив у таку холодригу на місце злочину, а не витягував нас із теплого ліжечка.

— Що у вас ліжечко гаряче, я навіть не сумніваюсь, — єхидно зауважив безсовісний, сміючись мені на вухо. — Вам не завадить трохи охолонути, а то ще перестарайтесь на радощах і не прийдете зранку на роботу.

— Твої б слова та небу у вуха! — буркнула, розуміючи, що з таким графіком нам не те що "перестаратись" не світить. Навіть "почати старатись" не вийде.

— Краще Рейну, щоб прокинувся, — ніяк не вгамовувався Джері. А от Лоріан нарешті прокинувся і втомлено здійнявся з ліжка, шукаючи в шафі одяг.

— Та піднявся вже... — позіхнула, розглядаючи, як він розстібує чорну сорочку на своїх грудях. — Он, стоїть вже...

— Це ваша особиста справа! — засміявся Джері, поки я здивовано здіймала брови угору. — Не переймайся, Фіалко. Скоро звикнеш до цього ранішнього вітання. Все! Далі самі якось...



Телеграм

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Нас Вже 1800)))
Друзі, дякую за підтримку та увагу до моєї творчості) Тішуся кожному коментарю та новому читачу, бо ви надихаєте і допомагаєте усвідомити, що все пишеться недаремно)) Чесно, я однозначно підсіла на формат інтернет-серіалу
Просто цікаво.
А хто з чого пише? То лише я один такий, що з планшета, просто у нотатках? Бо просто ненавиджу шурхіт клавіш.
Як у Вас починалося?
Друзі, автори, колеги. Поділіться будь ласка своїми першими кроками: 1. За який час набрали перші 100 підписників. 2. Що головне для того, щоб ваша аудиторія зростала? 3. Які лайфхаки чи власні кроки можете порекомендувати? Не
Скоро Нова Глава!!
— Як справи з твоєю Наталею? — запитала Марго, граючись із келихом вина. — Як завжди, — відмахнувся Ігор, уникаючи її погляду. — Ігорю, ти давно мав завершити цю виставу, — Марго нахилилася ближче, її зелені
Поки в ресурсі
Слава Україні! Усім гарної днини. Поки ранок , і ви та я, як то кажуть, в ресурсі, маю кілька новин. Почну з того, що поволі працюю над новинкою,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше