Новий розділ - уже сьогодні!

 

Привіт, мої вірні друзі!

Як ви уявляєте собі відьму? Героям довелося завітати до однієї з них. Сядьте, заплющить очі та намалюйте собі образ, який спадає на думку, коли ви намагаєтеся побачити перед собою відьму. А тепер прочитайте розділ. Перевіримо, чи співпали ваші очікування.

AD_4nXcR0I05cBJe4FhWtNjaWmcN5wd6oGdykiokCb-YwvGJj8FsGf4LCQ6zZNS0ZTRDLQF2-hnI1jJTT5cagVuoqp72ENxkEAQ6CUNnB0oapJmOtktVqDTRpMLqTqsUzao-WAtuoEptYJWhFXINvhxgR_JKxzM?key=vPy28I3WyRI3N_5S52apvw

 

https://booknet.ua/book/ta-shcho-probudzhu-dar-b428367

 

Уривок:

«Він брякнув:

– Відьма – це ти?

Вона злегка посміхнулася:

– Так. Мене звати Унґілла.

– Добре. Я прийшов до тебе.

– Тоді заходь, якщо прийшов.

Вона впустила їх до передпокою, зі стінами, завішаними килимами, з двома невеликими диванами та столом, на якому у вазі стояли квіти. 

– Побудь тут, – сказав Ітмар Ромєку, а сам увійшов за відьмою до іншої кімнати й щільно зачинив двері.

Вона сіла за круглий, накритий темною скатертиною стіл. Хоча навпроти неї був стілець для відвідувачів, Ітмар не сів, бо не знав, чи не доведеться йому одразу піти.

У кімнаті сильно пахло сушеними травами, які висіли під стелею вздовж дальньої стіни. Під ними був ще один стіл з якимись казанками, мисками, ступками, скляними карафками чи баночками. Ряди заповнених чимось скляних ємностей стояли також на поличках. У кількох пласких світильниках горів вогонь, підсвічуючи все навкруги своїм нерівним полум’ям.

– Я слухаю тебе, – сказала Унґілла».

 

Сподіваюся на додаткові вподобайки після цього розділу :)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
✨з Різдвом ще раз ✨пісня❄️
Вітаю ще раз з Різдвом, шановне паньство! ✨☃️❄️ ✨ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!✨ Чергова пісенька з різдвяної новинки: обкладинка клікабельна ✨Вже чутно дзвоники✨ (композиція, натхненна піснею Jingle Bells) Приспів: Вже
Чому фентезі зараз читають менше — мої спостережен
Останнім часом я все частіше ловлю себе на думці, що фентезі на Букнеті читається не так активно, як хотілося б. Не скажу, що його не читають зовсім — ні. Але якщо порівнювати з драмою, реалістичною прозою, історіями про
❗️чарна завершена❗️
Чесно кажучи, я не вірю, що пишу ці слова. Цю книгу я писала так довго, що й сама в шоку. Рік я публікую лише перероблений варіант, а почала набагато раніше))) Та в неї я вклала часточку себе. І це дуже особлива для мене історія. Нарешті❣️
Дорогі колеги, хочу звернутися до вас за поміччю
Маю таку ситуацію, над якою вже навіть почав трохи сміятися — бо інакше ніяк ? Я багато пишу. Регулярно. Тексти читають, заходять нові люди, з’являються перегляди, іноді коментарі. Здається, все рухається… але
Не очікували? Ще одна історія у «ялинкове сяйво» ❄
Моя нова історія «Мелодія зимового каналу» задумувалась як варіант участі у конкурсі від Букнету «Новорічний збіг обставин», але вже на другій главі я зрозуміла, що не можу себе втиснути в поставлені умови
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше