Новий розділ - уже сьогодні!

 

Привіт, мої вірні друзі!

Як ви уявляєте собі відьму? Героям довелося завітати до однієї з них. Сядьте, заплющить очі та намалюйте собі образ, який спадає на думку, коли ви намагаєтеся побачити перед собою відьму. А тепер прочитайте розділ. Перевіримо, чи співпали ваші очікування.

AD_4nXcR0I05cBJe4FhWtNjaWmcN5wd6oGdykiokCb-YwvGJj8FsGf4LCQ6zZNS0ZTRDLQF2-hnI1jJTT5cagVuoqp72ENxkEAQ6CUNnB0oapJmOtktVqDTRpMLqTqsUzao-WAtuoEptYJWhFXINvhxgR_JKxzM?key=vPy28I3WyRI3N_5S52apvw

 

https://booknet.ua/book/ta-shcho-probudzhu-dar-b428367

 

Уривок:

«Він брякнув:

– Відьма – це ти?

Вона злегка посміхнулася:

– Так. Мене звати Унґілла.

– Добре. Я прийшов до тебе.

– Тоді заходь, якщо прийшов.

Вона впустила їх до передпокою, зі стінами, завішаними килимами, з двома невеликими диванами та столом, на якому у вазі стояли квіти. 

– Побудь тут, – сказав Ітмар Ромєку, а сам увійшов за відьмою до іншої кімнати й щільно зачинив двері.

Вона сіла за круглий, накритий темною скатертиною стіл. Хоча навпроти неї був стілець для відвідувачів, Ітмар не сів, бо не знав, чи не доведеться йому одразу піти.

У кімнаті сильно пахло сушеними травами, які висіли під стелею вздовж дальньої стіни. Під ними був ще один стіл з якимись казанками, мисками, ступками, скляними карафками чи баночками. Ряди заповнених чимось скляних ємностей стояли також на поличках. У кількох пласких світильниках горів вогонь, підсвічуючи все навкруги своїм нерівним полум’ям.

– Я слухаю тебе, – сказала Унґілла».

 

Сподіваюся на додаткові вподобайки після цього розділу :)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
У всіх весна, а у нас з вами дарк роман❤
Чекали дарк? Дарк для вас ❤ Славетний лікар Норман ван дер Кім повертається з Америки до Європи. Похмурий консерватор, він прагне спокою у власному маєтку в горах Шотландії, подалі від фальші світу. Але доля випадково
МоЇ Експерименти: ПолІгон Та СтратегІя ч.1.
Багато хто сприймає мої тексти про психологію та кризи як основний вектор. Насправді — це експериментальний майданчик. ​Експеримент №1: Криза середнього віку як механіка. ​Чому я пішла в цю тему? Бо це банальна механіка
Щирі вибачення
Щиро вибачаюсь, що пропала так надовго і не викладала продовження❣️Та, що ховається в чужому тілі. Сподіваюсь, на ваше розуміння. Автор - теж людина, автор - теж має особисте життя. В знак вибачення, сьогодні для Вас викладаю,
Про талант та його відсутність.
Радянському поету Леву Озєрову (Гольдебергу), який до речі народився в Україні приписували цитату: «Талант потрібно підтримувати - бездарність прорветься сама.» І я згадав дискусію на цьому ресурсі з поважною
Коли закипає кров та спалахують ревнощі.
Привіт, мої любі Спокусники! Продовження вже о 24:00 «У ліжку з босом» Коли вони пішли, Езра — як завжди спокійний та розважливий — зробив крок до мене. — Ти як, друже? — Вона танцює
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше