Привіт, мої вірні друзі!

Як ви уявляєте собі відьму? Героям довелося завітати до однієї з них. Сядьте, заплющить очі та намалюйте собі образ, який спадає на думку, коли ви намагаєтеся побачити перед собою відьму. А тепер прочитайте розділ. Перевіримо, чи співпали ваші очікування.

https://booknet.ua/book/ta-shcho-probudzhu-dar-b428367

Уривок:

«Він брякнув:

– Відьма – це ти?

Вона злегка посміхнулася:

– Так. Мене звати Унґілла.

– Добре. Я прийшов до тебе.

– Тоді заходь, якщо прийшов.

Вона впустила їх до передпокою, зі стінами, завішаними килимами, з двома невеликими диванами та столом, на якому у вазі стояли квіти. 

– Побудь тут, – сказав Ітмар Ромєку, а сам увійшов за відьмою до іншої кімнати й щільно зачинив двері.

Вона сіла за круглий, накритий темною скатертиною стіл. Хоча навпроти неї був стілець для відвідувачів, Ітмар не сів, бо не знав, чи не доведеться йому одразу піти.

У кімнаті сильно пахло сушеними травами, які висіли під стелею вздовж дальньої стіни. Під ними був ще один стіл з якимись казанками, мисками, ступками, скляними карафками чи баночками. Ряди заповнених чимось скляних ємностей стояли також на поличках. У кількох пласких світильниках горів вогонь, підсвічуючи все навкруги своїм нерівним полум’ям.

– Я слухаю тебе, – сказала Унґілла».

Сподіваюся на додаткові вподобайки після цього розділу :)