Челендж #мої_ритуали_для_натхнення

Як казав один з тих людей, які сильно повпливали на моє становлення як творчої особистості: "Натхнення для ледарів".

Потім пояснював, що не можна чекати на нього й нічого не робити. Треба створити ритуали для того, щоб мозок автоматично перемикався в режим: "Я письменник, йопта". 

Отож, мої скромні ритуали.

1. У мене є своє крісло, де сиджу тільки я. Коли я всідаюся сюди, це значить, що пора творити.

2. Заварюю собі чашку чаю чи какао.

3. Для максимально продуктивної роботи кладу поруч брусочок халви, допомогає довго тримати себе і натхнення у тонусі.

4. Вмикаю на фоні якийсь серіал. Обов'язково такий, який вже бачила, щоб не відволікатися на його сюжет. Іноді музику, але вона, якраз, відволікає. Я підспівую.

В принципі, все, моя Муза настульки енергійна, що особливо приманювати її не треба.

А які ритуали у вас?

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Стоун
28.09.2024, 18:31:42

Мені вже мало допомагають старі ритуали. Шукаю щось нове. Раніше заварювала чай або каву та вмикала музику під сцену що пишу )

Показати 3 відповіді
Олена Ранцева
29.09.2024, 20:10:26

Анна Стоун, О, природа найкращий лікар)

avatar
Настя Безверха
29.09.2024, 15:21:47

Мені не потрібні ритуали, натхнення приходить нерідко.

Олена Ранцева
29.09.2024, 20:09:46

Настя Безверха, Це дуже круто)

avatar
Ірина Скрипник
28.09.2024, 11:59:22

Ніяких, беру планшет — починаю писати. Бажано, щоб було тихо, але в принципі можу писати і так.

Показати 3 відповіді
Олена Ранцева
28.09.2024, 22:16:06

Ірина Скрипник, Цифровізація і дії))

Беру та пишу щодня, бодай речення, але щось пишу.
Дощ — пишу, багато пишу.
Лежу у ванні —пишу.
Багато переживань всередині — переношу їх на папір.
Спілкування з письменниками — надає натхнення.
Дорога — пишу.
Сиджу у машину чекають на когось — пишу.

Показати 3 відповіді
Олена Ранцева
28.09.2024, 22:15:34

Ангеліна Александренко, Я пробувала, взагалі не можу у телефоні творити)

avatar
Анні Ксандр
28.09.2024, 13:43:32

Мені не потрібні ритуали)) Просто сідаю чи йду — пишу)) Натхнення постійно проєктує нові сюжети, але розкладаю по полицях, хто за ким і все)))

Показати 3 відповіді
Ірина Скрипник
28.09.2024, 15:07:40

Олена Ранцева, Думаю, вам просто потрібно розписатися :)

avatar
Ніка Цвітан
28.09.2024, 11:47:12

1. Зачиняю вікно та двері до себе в кімнату. Мені необхідна тиша.
2. Забираю зі столу біля комп'ютера все зайве. Має бути лише блокнот і ручка.
3. У мене постійне місце, тому, що над столом висить картина, осінній пейзаж, де берізки вздовж дороги й журавлі в небі. Тож періодично зиркаю на картину, коли обмірковую сюжет.
4. Має ще бути склянка звичайної води. Все.

Олена Ранцева
28.09.2024, 14:48:43

Ніка Цвітан, Супер) Я тепер теж хочу картину з осіннім пейзажем)

avatar
Валя Sen
28.09.2024, 14:13:12

Мені потрібна тиша. Пишу в основному на комп'ютері. Бо почерк самій важко зрозуміти )). Дуже дратуюся, якщо хтось порушує тишу, коли я знаходжуся у світі свого оповідання. Біля мене пляшка з водою. Іноді роблю чай.

Олена Ранцева
28.09.2024, 14:45:51

Валя Sen, Насправді тиша у сучасному світі величезна розкіш) І я не про В, а про домашніх, які дуже часто не розуміють, а й на противне роблять.

Інші блоги
Трішки роздумів
У кожної книги є свій післясмак. Деякі історії закінчуються разом з останньою сторінкою, а деякі ще довго не відпускають, залишаючи після себе невидимі сліди. Мені подобається думати, що між сторінками моїх історій теж
Оце так новина
Завжди за темною смугою приходить світла. Ще в минулому пості я була вся просочена осінньою депресією, а потім — voilà! — бачу свою книгу «Кохання у стилі ASMR» на другій сторінці івенту «Кохання після пар»
100 підписників! 
Здається, це лише цифра. Але за нею — 100 людей, які вирішили залишитися на моїй авторській сторінці й стежити за моїми історіями. Для автора це дуже багато. Дякую кожному, хто читає, ставить вподобайки, залишає коментарі,
Трошки лірики, або про те що болить
Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу
Звуки натхнення ?
Той момент, коли підбираєш правильний трек — і сцена буквально сама починає писатися. Музика іноді задає весь ритм епізоду ? Пишете в тиші чи теж з саундтреком у навушниках?.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше