А ви читали?

Рецензія - відгук на книгу «Один випадок» Анни Тапок.

Якщо вірити в теорію фаталізму, то випадкових зустрічей не існує. Кожна випадкова зустріч або подія зовсім не є випадковою і має певний сенс в житті кожної людини. Саме таку ідею я побачила у книзі «Один випадок» молодої авторки Анни Тапок. (https://booknet.ua/book/odin-vipadok-b428957?thread_id=42263922&ccom=42264090#42264090)

«Один випадок» - це сучасний роман, події відбуваються у світі, прототипом якого стала Америка. Це історія про те, як один випадок може перевернути весь хід подій в житті головної героїні, яка вже не має сил боротися з труднощами.

З самого початку мені здавалось, що я читаю переклад американського автора, адже події та персонажі, навіть їх поведінка, подібні до американського стилю і контрастує з нашим світосприйняттям. В якийсь момент я почала порівнювати книгу Анни Тапок з «П’ятдесят відтінків сірого» Е.Л.Джеймс або «Шанс» Е.Гілберт. Вони здаються схожими, адже досліджують, як одна несподівана подія або рішення може кардинально змінити життя.

Сюжет. Події відбуваються у вигаданих містах (про, що автор застерігає в анотації). Молода амбітна дівчина Джессіка Теренс прагне працювати з найкращими, щоб підкорити світ бізнесу і подає своє резюме до найбільшої корпорації. Вона вважає, що провалила співбесіду і знесилена постійними невдачами, погоджується зі своєю подругою поїхати в клуб, щоб розвіятись. Саме там, вона приймає (чи її підштовхують до цього) своє доленосне рішення, яке виглядає випадковою зустріччю з цікавим чоловіком, і порушивши усі свої принципи, віддається в руки випадку.

Як виявиться, красень, в обіймах якого Джессіка знов відчула себе живою, є головою тієї самої найбільшої корпорації. І з цього моменту все змінюється в житті дівчини, тепер вона повинна скористатись моментом і вхопити мрію за хвіст, або зруйнувати все.

Це історія про те, як один непередбачуваний випадок може вплинути на життя та майбутнє; як постанувши перед труднощами та внутрішніми сумнівами, знайти себе у новій реальності. Це історія про кохання та дружбу, в якій розкриваються людські стосунки та переплітаються емоції з прагненнями. І головне, це історія про те, як пов’язані долі людей завдяки випадку.

Герої.

Джессіка Теренс – спочатку викликає неоднозначні емоції. Вона здається сірою мишкою зневіреною у собі. Хоча її зневіра зрозуміла, адже в житті затяглася чорна смуга і її світ було зруйновано після смерті коханої людини. Та в процесі історії вона стає цікавою й багатогранною особистістю, що розвивається протягом сюжету: перетворюється з людини, яка йде за течією, на ту, яка бере відповідальність за свої рішення та майбутнє.

«У неї за душею був диплом про закінчення коледжу і лише краплина впевненості в собі»/ «Це геть на мене не схоже, але... Я просто втратила голову і віддалася почуттям» / «Один випадок, а стільки наслідків»

Мітчелл Кар – привабливий, харизматичний чоловік, який знає чого хоче і вміє досягати своїх цілей. Спочатку викликав негативні емоції своєю хижацькою поведінкою, та розкриваючись поступово, завоював повагу. Він може виглядати холодним і відстороненим, але всередині нього приховані глибокі емоції. Він має таємниці, які здатні зламати його віру у світле майбутнє. А ще він має те, що втратила Джессіка - те, що подарував йому випадок.

Саме його складна особистість та відносини з головною героїнею розкривають багато тем, пов’язаних з випадковістю та долею.

«Джессіка дивилась на нього. І всесвіт тремтів разом з нею» / «Тобі належало серце Мета, а тепер і моє» / «Моє серце забилось швидко, так швидко, як ніколи раніше. Мабуть, воно впізнало тебе раніше за мене»

Стефані – дівчина – зірка. Подруга, яка повинна бути в житті кожної людини. Весела. Розумна. Яскрава. Чомусь вона нагадувала про ляльку Барбі та викликала лише позитивні емоції.

«Негативний досвід все одно досвід»

Дік Вандербург – такий собі самовпевнений кобель, який вважає себе центром всесвіту та казановою. Його ім’я повністю передає характер цього персонажа. )))

Серце Мета – на мою думку це головний герой роману. Це символ. Це випадок. Це безмежне кохання.

Другорядні герої, яких ми зустрічаємо в історії, допомагають відкрити різні аспекти головної героїні, показують її живою та земною, схожою на нас з вами.

Для мене початок книги здався сухим, і я залишила коментар під книгою на сторінці Анни Тапок з поясненнями, хоча стиль написання в авторки досить легкий та емоційно насичений. Мова проста, а з описом емоцій і переживань досить виразна, що дозволяє повірити героям та поринути у їх всесвіт. Та вже з десятого розділу початкова сухість зникла, адже історія затягує і викликає запитання, на які читач бажає отримати відповіді. І, як на мене, ці відповіді будуть досить неочікуваними.

Тепер можна згадати й про обкладинку. Зображення головної героїні ідеально спів пало з її описом та характером, хоча головного героя я все ще уявляю зовсім іншим, ніж він представлений на обкладинці. Та кожен сам вирішить чи це так.

Висновок.  «Один випадок» є захопливим та емоційним романом, який порушує філософське питання про фатальність та процес трансформації через життєві виклики, де одна втрата може бути доленосною для кількох різних людей.

Цей роман буде цікавим для тих, хто полюбляє американський стиль розповіді та простоти, хто шукає емоційні та особистісні історії про кохання, втрату та внутрішні перетворення.

Рекомендую прочитати та оцінити роботу Анни Тапок, підтримати її своєю підпискою, вподобайкою та теплими словами.

Дякую Анні Тапок за її творчість та бажаю творчого натхнення.