Всім доброго часу добу! Нарешті в історії «Ліс втрачених душ» всі «гравці» відкрилися. І герої нарешті дізнаються, що тут відбувається, хто така Натібріс і навіщо їй все це потрібно.

Як на мене, цей шматок багато розповість про героїню, яка довгий час була за лаштунками…))) А зараз невеличкий спойлер до глави, яка вийде вже через кілька годин:

«Спочатку була темрява. Я в ній плавала. Вона мене огортала. Я і темрява були одним цілим. Я нічого не відчувала, бо мене просто не існувало. Аж раптом багряно-червоні кольори порушили цю темряву. І виявилося, що я у тій пітьмі була не одна. Нас таких було багато.

Багрянець повільно заповнював темряву. І скоро ми всі були оповиті чимось в’язким, теплим і приємним.

Аж раптом нас щось струсило. Наш світ почав стискатися. Один за одним інші почали зникати, розчиняючись в цьому багрянці. Я була одна з останніх, хто ще залишався там.

Кожен струс та зникнення інших приводили мене у жах. Але багрянець мене заспокоював, він навіював, що все буде добре і все так, як і повинно бути. Тож з часом залишилося лише нестримне бажання дізнатися, що буде далі.

В якийсь момент той багрянець поглинув і мене.

А далі з'явилися світло та звуки. Один суцільний гомін, серед якого нічого не можна було розібрати. Аж раптом, я почула крик. Такий прекрасний і чарівний, що мене тягнуло подивитися, від кого він лунає. Це була маленька рожева грудка плоті. Яка так прекрасно горлала.»

Продовження вже скоро дізнаєтеся ;-)

P.S. Не забувайте підписуватися, лайкати та коментувати книгу, проклинати, малювати, віршувати, танцювати і все що спаде на думку… =D