Історії зрілого кохання. 2 найбільші знижки!

Вітаю, любі НАТХНЕННИКИ!!!

Сьогодні діють знижки на 2 книги
«НАХАБА В МОЄМУ БУДИНКУ» - 20%

AD_4nXesqmhe86lsu8YMhflLVCT3Hiq5E6zWp9liG4hZb3GbcOnYp6xMVPQTLFTBH2UhaRdiNk5cpS277e_-ii5Ue9Xnhpy_70uMFN8U2RHhiCKU3suwKwfn4kBl7aL-hbESOiPxuTUkxJFZi17c6v-7Vnoiowk?key=tt3PAWOolUd0vyfY1zSeGg
Уривок:

— Ця мрія здійсниться, Скарлетт. Неодмінно здійсниться. — Я хотів припасти до неї в поцілунку, але розумів, що не варто розпочинати там, - де не буде продовження.

  — Запізно.

  — Не для вас, Скарлетт. У кого чисте серце, нічого запізно не буває.

  Вона ніжно мені усміхнулась і з поспіхом відсахнулась, наче боялась, що видасть мені свої почуття. А чи є ті почуття? Чи я собі щось вигадав?

  — Дякую.

  — За, що?

  — За комплімент.

  — Це правда. Я не зустрічав таких жінок, як ви.

  — Ви невиправний брехун, але смію зауважити, - дуже чарівний брехун.

  В її словах я наче розчинився.

  — Тобто, моя чарівність вас підкорила? Може тоді…

  — Не може, не нахабнійте.

  — Ви, про що? Я особисто говорю про те, щоб перейти на «ти». Згодні?

  Скарлетт дзвінко засміялась, розуміючи, що я хитро зманеврував. 

  — Ви хитрун! Нахабний хитрун! Але, так, я згодна. — Скарлетт простягнула мені руку і я потиснув її у відповідь, а потім не втримався, і поцілував її пальчики. Її шкіра пахла неймовірно. Літнім днем та лимонами. Нотки цитруса вдарили в ніс і я на мить заплющив очі.

  — Ви гарно пахнете…

  — Здається, ми перейшли на «ти»… — Я відчув, як вона затремтіла, а її голос став ледь чутним.

  — Ти – дуже гарно пахнеш.

  — Чим же?

  — Літом і цитрусами… Це однозначно твій аромат.

  — Кисла, як лимон? — сміючись запитала вона.

  — Тепла, як літо і смачна, як лимонад.

  Ми зустрілись поглядами, і як завжди – затихли на довгих декілька секунд. Вона зашарілась, і забравши руку, промовила:

  — Я б не змогла так гарно сказати, хоча і письменниця. Дякую, Домінік. Мені ще такого ніколи не казали. — Її щічки видавали зніяковіння і це було дуже по-жіночому та мило.

  — Це не важко...

  — Що саме?

  — Говорити тобі гарні слова, бо це правда. А хто цього не робив, той повний ідіот.

  Скарлетт облизала губи і мене реально накрило. Скуштувати б ці губи… і все тіло дослідити повільно та з наснагою.

  — Якщо чесно, я не вмію приймати компліменти. — Зізналась вона і опустила погляд.

  — Ми це обов’язково виправимо.

 

КАРТЕР & СОРАЙЯ. КАЗКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ» -20%

AD_4nXfXGMiHpm4VPLXVEpLVCttSHRENIkRKIYko-PF5UFNN9OZ-7IusilkgaOEGA5jHkbc-1QpWRxCWORvPRYdD2ULVNVQSSBAUJRiirMfdNByQKsVK3o5I6Z1_2UPgAZ-TFnbypjHci-Brq2l6SUv01RRjV1Q?key=tt3PAWOolUd0vyfY1zSeGg

Уривок:   

Зараз, побачивши її – я запитую себе, а можливо я все їй псую? Можливо, вона вже з іншим? Можливо, вона мене забула. Від цих думок стало гірко в роті і шлунок закрутило у вузол. Я так хотів її побачити, відчути, що думаючи про те, як прийду сюди – цілу ніч не спав. Вигляд у мене точно не такий гарний, як у того вилупка навпроти, який свердле її поглядом, а з рота капає слина від бажання зкуштувати Сорайю.А якщо він вже знає, яка вона на смак? Якщо він і вона… Ні. Ні, і ще раз ні. Не може такого бути. Не так швидко Сорайє. Ти не могла зізнаватись в кохання мені і стрибнути  одразу до іншого в ліжко, забуваючи, що між нами було.

Хоча… на що я сподівався? Я відкинув її… Я просто пішов… Хоча ні. Я наговорив їй фігні і потім пішов. То на що я нафіг сподівався? Що гарна, неймовірно сексуальна дівчина, з таким от офігенним списком бажань буде сидіти і чекати на такого козла як я?..Було самовпевнено так думати і от я вдарився чолом об реальність. І мені болить ця реальність.

Я пройшов до свого столу, і Сорайя митю повернула до мене голову, зустрічаючись зі мною очима. Усміхнувшись їй, я так хотів попросити її поговорити зі мною, дати шанс і поцілувати ці смачні губи, що знахабнів і закрокував до неї, але… вилупок нахилився до її столу, простягаючи червону троянду. Сорайя забрала від мене свій погляд і подарувала всю свою увагу йому.

Трясця! Не так все мало бути.

Важко видихнувши і проковтнувши клубок, я сів за стіл і дивився на те, як Сорайя бере у нього квітку та усміхається.

На його місці мав бути я. Сорайя мала усміхатись мені. Вона мала червоніти від моїх слів, але я напартачив. Вилупок не дурний, як я. Він хапає свій шанс бути з такою, як Сорайя. А можливо… вони вже разом. Від однієї лише думки мені стало погано.

Я все зіпсував.

Тепер –я мушу дивитись на те, як жінка від якої я божеволію, приймає увагу від іншого, як фліртує з ним…Я не витримаю цього. Вона моя. І я не дозволю якомусь вилупку забрати моє. Тож– готуйся чувак до боротьби. Я її не віддам.

 

Запрошую до Мого телеграм тут багато цікавого, а ще перші новини про новинку

AD_4nXfLb6iJOE2fKPyTNEu-S0zqZKnjzWT_52g0W_g5mvX7xk4XpofqCjN6ImEb8yiOD0RCc7zmtAFRBWEnnJ1Ow7PvFRf30leJCDLwtNQuiKGjrfNQeTbfc-lE8-ibp8jI6Uv81t002u5CLOM79ERPOIIbdiCG?key=fW86PbX8N_6KmaTKs-ef5Q

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Раїса Сонце
27.09.2024, 23:05:40

Чудові книги. Дякую, Анно.

avatar
Тетяна Авогадро
27.09.2024, 22:50:40

❤❣❤❣❤

avatar
Tina Kuherenko
27.09.2024, 20:08:01

Нахаба це книга якраз для осіні! А Картер то просто ураган емоцій.
Дякую.
І звичайно чекаю на новинку! Натхнення!

Інші блоги
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше