Передплата | Мій ректор — гусь

Книга "Мій ректор — гусь" поступила в передплату. З неї, як і з інших платних книг будуть відраховані 10% на ЗСУ. Доречі, бачили окремий віджет? Хто б там що не казав, але... Не залежно від герба на книзі, всі ми робимо корисну справу. Ми з вами створюємо український контент і популяризуємо саме його. Кожен ваш  допис, відгук на книгу, можливо блог в соцмережах чи згадка — все це йде на користь. Тому просто купуйте й надалі українське. Так, поки що різноманіття тем нашої літератури не таке велике, але...але це потребує часу та вашої підтримки. Все це з'явиться. Ми все напишемо.

Що стосується самої книги... Не будую на неї жодних планів. Просто хочу, щоб ви її прочитали та відпочили. Посміялися. Смачно поїли. Гарно провели час.

Дякую вам за підтримку. Давайте доживемо до статусу "звершено" разом. Бережіть себе та свою психіку.

В Телеграмі є бонуси та новини

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тіна Никитенко
25.09.2024, 21:29:01

Вітаю з передплатою! В тебе всі книжки класні і варті передплати.

avatar
Іра Майська
25.09.2024, 20:36:14

Вітаю з передплатою.

avatar
Сергій
25.09.2024, 20:06:03

Вітаю з передплатою! Книга варта своїх грошей

Інші блоги
Не збирається заміж?
— Віко, ти знову витаєш десь у хмарах… — робить мені зауваження Герман після приголомшливої, з його думки, близькості. — Пробач. Завтра суд… — кажу я, віддихавшись після чергової імітації задоволення. —
Повідомлення
Дорогі читачі! Сьогодні я опублікувала свою нову історію з поетичними вставками під назвою «Взяла вона крила». Прошу вибачення за технічні помилки у форматуванні тексту. На жаль, через те, що працюю над книгою виключно
декілька рядків
З усіх можливих варіантів я, як справжній геній кризових рішень, обрала трикляту бездіяльність. Він навчав мене занадто довго, щоб не помітити, коли я починаю блефувати. — Навіть не вириваєшся? — гріховно запитав
Яке кохання насправді шукає жінка?
Привіт, мої дорогі читачі та колеги! Яке кохання насправді шукає жінка? Мені здається, кожна з нас хоча б раз у житті ставила собі це запитання. Не про те, кого кохати чи обрати, а про те, поруч із якою людиною
Спойлер до завтрашнього оновлення ❤️
— Поцілуй мене... хоча б у щоку. Її очі миттєво округлюються. — Що? — У щоку, — невинно повторюю. — За те, що встиг довезти тебе до роботи. — Артур... — Один маленький поцілунок. І все. Вона кілька секунд дивиться
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше