Не хворійте

Опівнічний "гусь" поданий.  Читали вже? Щось всі знайомі та домашні поболіли. Сподіваюся, ви не хворієте. А якщо хворієте, одужуйте. 
 

— Адептко, Лоу, — суворо буркнув він. — пхати в свого ректора ліки — погана ідея. Вас не правильно зрозуміють.

— Ну що ви! — награно здивувалася, згадуючи його ж слова. — Зараз не ваш робочий час. Який же ви ректор? Ви ж звичайний чоловік, якого треба лікувати!

— Анабель...! — здивовано вигукнув він, а потім обвів мене хитрим поглядом. — Навіть звичайних знайомих чоловіків годувати з ложечки ліками виглядає двозначно. Тим паче, я — старший за тебе на двадцять з гаком років.  Можливо не варто?

— Можливо.


А ще, є мила історія про лікування хворого чоловіка котом:

 

Крістіан встиг мені написати купу повідомлень і тепер їх доводилося гортати до самого початку.
«Сем, тут твій здохлик прокинувся з нежитем. Я хотів було йому забризкати носа ліками, але цей впертий шкіряний гад відмовився! Що робити?» — виднілось зверху гілки.
А нічого ти не зробиш, Крісе. Лайт впертий баран, який ненавидить лікуватися. Він навіть краплями не користується. Як це чудо дожило до своїх років сама не знаю. Певно того що я в дитинстві його била по лиці холодними ганчірками, коли в нього температура підіймалася. «Просто терпіти» — подумала я й пішла читати далі.
«Сем, я випадково впустив книгу з шафи на голову твого хворобливого. Лежить собі непритомний тепер. Як ти думаєш, в нього мозок з нежитем не витече? Мені витирати його чи хай тече собі далі?»
Дивлячись на прикріплену фотографію Кріса поруч з лежачим тілом Смайлза, мені стало якось смішно. Де він в нього в кімнаті знайшов шафу? Гадки не маю! Скоріше за все огрів чимось його, щоб компрес поставити. Цікаво, вийшло чи ні? Треба буде перепитати в нього, чим стукнув, а то може ще стане в пригоді. Не перший же раз хворіє, і не останній точно. З нашою роботою неможливо бути здоровим.
«Сем! Я пожертвував заради твого безсовісного друга найдорожчим! А він! Та який там "він" після цього! ВОНО! Воно мені свої соплі вичмихало прямо на хвіст, коли я йому полоскотав ним носа!
Я до нього зі всією душею, а він! Безсовісне створіння! Витер соплі об мою душу! Я на нього образився! Тепер хай страждає...Я йому влаштую "ніяких ліків"...»





Телеграм

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
талина лиепа
25.09.2024, 12:10:24

Болеть плохо. Спасают близкие и огромное желание выздороветь поскорее. Мой КОВИД (или его разновидность) наконец отстал, оставил кашель и сложности с дыханием. Но это пройдет со временем. Спасибо за интересные книги, которые можно читать пока болеешь))

Показати 3 відповіді
Юлія Богута
25.09.2024, 13:46:10

талина лиепа, Автовиправлення)) писала, війна))) тобто нерви та екологія)

avatar
Halyna Shchyrba
25.09.2024, 12:59:59

Все, йду читати)
Ти трохи вже написала, то можна починати
❤️

Юлія Богута
25.09.2024, 13:15:50

Halyna Shchyrba, Буду рада бачити тебе)

Інші блоги
А в когось ще літо...
Чи можливо відчувати щось приємне, нове, солодке до людини, якої ще зовсім не знаєш, якщо лише вчора дізналась про зраду чоловіка, з яким зустрічалася цілий рік?.. Чи симпатія може перемогти біль? Почуття приходять без
Нова героїня у Буднях Зла
Ну, я ж її обіцяв в анонсі)) Тож, осьо вона. Анетта фон Герц поправила каптур плаща. Озирнулась на пролом у Великій Стіні за спиною. І – відкинувши сумніви, рушила до темних хащів попереду. За спиною лишився родинний
Деклінс: Родинні зустрічі❤︎
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Отже, про "Деклінс. Клятва чарівниці"....Кіра та Крістіан досі на аукціоні. Він дуже масштабний подіями, які мені не терпиться вам розповісти. Вчора Кіра
Новинка ❤️✨️
❤️ НОВИНКА ВЖЕ НА САЙТІ! ❤️ "ПОЛОНЯНКА ХИЖАКА" вже на Букнет! ✨️ Це друга книга циклу «Хижаки», і цього разу на вас чекає історія Марка Вольського. ✨️ Але це не просто нова зустріч із небезпечним
Що мене надихнуло на "Таємницю Борисенка"
Мої постійні читачі знають, що більшість моїх романів так чи інакше виростають із реальних історій. Іноді це майже готовий сюжет, який життя підкидає само. Іноді — лише одна деталь, яка чомусь не виходить із голови. Роман
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше