Додано
25.09.24 10:31:11
Не хворійте
Опівнічний "гусь" поданий. Читали вже? Щось всі знайомі та домашні поболіли. Сподіваюся, ви не хворієте. А якщо хворієте, одужуйте.
— Адептко, Лоу, — суворо буркнув він. — пхати в свого ректора ліки — погана ідея. Вас не правильно зрозуміють.
— Ну що ви! — награно здивувалася, згадуючи його ж слова. — Зараз не ваш робочий час. Який же ви ректор? Ви ж звичайний чоловік, якого треба лікувати!
— Анабель...! — здивовано вигукнув він, а потім обвів мене хитрим поглядом. — Навіть звичайних знайомих чоловіків годувати з ложечки ліками виглядає двозначно. Тим паче, я — старший за тебе на двадцять з гаком років. Можливо не варто?
— Можливо.
А ще, є мила історія про лікування хворого чоловіка котом:
Крістіан встиг мені написати купу повідомлень і тепер їх доводилося гортати до самого початку.
«Сем, тут твій здохлик прокинувся з нежитем. Я хотів було йому забризкати носа ліками, але цей впертий шкіряний гад відмовився! Що робити?» — виднілось зверху гілки.
А нічого ти не зробиш, Крісе. Лайт впертий баран, який ненавидить лікуватися. Він навіть краплями не користується. Як це чудо дожило до своїх років сама не знаю. Певно того що я в дитинстві його била по лиці холодними ганчірками, коли в нього температура підіймалася. «Просто терпіти» — подумала я й пішла читати далі.
«Сем, я випадково впустив книгу з шафи на голову твого хворобливого. Лежить собі непритомний тепер. Як ти думаєш, в нього мозок з нежитем не витече? Мені витирати його чи хай тече собі далі?»
Дивлячись на прикріплену фотографію Кріса поруч з лежачим тілом Смайлза, мені стало якось смішно. Де він в нього в кімнаті знайшов шафу? Гадки не маю! Скоріше за все огрів чимось його, щоб компрес поставити. Цікаво, вийшло чи ні? Треба буде перепитати в нього, чим стукнув, а то може ще стане в пригоді. Не перший же раз хворіє, і не останній точно. З нашою роботою неможливо бути здоровим.
«Сем! Я пожертвував заради твого безсовісного друга найдорожчим! А він! Та який там "він" після цього! ВОНО! Воно мені свої соплі вичмихало прямо на хвіст, коли я йому полоскотав ним носа!
Я до нього зі всією душею, а він! Безсовісне створіння! Витер соплі об мою душу! Я на нього образився! Тепер хай страждає...Я йому влаштую "ніяких ліків"...»
Юлія Богута
2348
відслідковують
Інші блоги
Підтримайте, будь ласка, мою новиночку - продовження))
На сайті вже ВЕСЬ ТЕКСТ! ⭐На дні почуттів⭐ Вони познайомилися на теплому морському узбережжі… Минуло більше року. Саші здавалося, що вона забула Віктора і той
Привітики☺️✨️
Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман В обіймах Анубіса❤️ УРИВОК: — О, ні, — вуста затріпотіли, а в горлі зненацька оселилася пустеля — настільки воно пересохло від
Сьогодні я завершила книгу ВАГІТНА СЕКРЕТАРКА ДЛЯ МАЖОРА Як на мене, це вийшла цікава та гаряча історія. Трошки нагадаю про що вона, та додам новий буктрейлер. Анотація: «Вчора було весілля його матері, а сьогодні
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З нетерпінням повідомляю: двадцятий розділ «У всіх свої таємниці» з книги «МІСТО. Історія Ріки» вже чекає вас на сайті!✅ Запрошую до читання! ☺️☕ ✦ Колаж до розділу
Привіт читачам Заборонений Кадр! Сьогодні в новій главі: Іноді для того, щоб зробити крок уперед, потрібно наважитися відпустити те, за що тримався цілий рік. Анастасія досі живе спогадами про Віктора. Але, здається,
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиБолеть плохо. Спасают близкие и огромное желание выздороветь поскорее. Мой КОВИД (или его разновидность) наконец отстал, оставил кашель и сложности с дыханием. Но это пройдет со временем. Спасибо за интересные книги, которые можно читать пока болеешь))
талина лиепа, Автовиправлення)) писала, війна))) тобто нерви та екологія)
Все, йду читати)
Ти трохи вже написала, то можна починати
❤️
Halyna Shchyrba, Буду рада бачити тебе)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати