"Місто грішних душ"/анонс :-)

Привіт, мої любі читачі!) Завтра буде оновлення книги "Місто грішних душ". Тому вирішила зробити маленький анонс наступного розділу:

*** 

Сабін здавалося, ця темрява навколо неї була гігантською, що наче вона — як метелик, яку не сьогодні-завтра ця пітьма поглине.

*** 

— Луко, прийми те, що жодна людина не в змозі контролювати все. І ти також. Злість, яку ти відчуваєш, не використовуй, як паливо для свого внутрішнього вогню. Вона спроможна роздмухати його до такої сили, яка знищить і тебе також. Не вимагай від себе дуже багато. Не варто собі докоряти! Я вже раніше говорила й знову повторюю: ти не винен у тому, що зі мною трапилося!

Лука, взявши руку сестри, поцілував її долоню й запитав:

— Коли ти стала такою дорослою?

Сабін знизала плечима й, стиснувши руку брата, прилягла на ліжко.

— У Серени вже другий день вимкнутий телефон. Останній раз, коли я з нею говорила, вона сказала, що приїде. Але так і не приїхала. Ти ж сам знаєш, який у неї суворий батько.

Лука відвернувся й кивнув.

— Я дізнаюся, як вона.

— Дякую, брате, — Сабін зітхнула й додала: — Учора приходили поліціянти. Я дала свідчення. Опісля прийшов прокурор Блек. Він сказав, що Серена не буде проходити свідком по справі. Я погодилася, адже не хочу втягувати подругу в наші родинні проблеми.

— Ти зробила все вірно, — опустивши голову, промовив Лука.

— Також не хочу виражати своє незадоволення, але я вже хочу додому.

Лука захитав головою. Сабін надула губи й додала:

— Тоді можеш, будь ласка, забрати охорону біля палати. Їм також потрібно відпочивати. І в них також є родини…

— Я їм плачу не за відпочинок, — перебивши, нахмурився Лука.

— Пацієнти скаржаться на присутність у лікарні охорони, — не вгамовувалася Сабін. — Деяких людей це лякає. І не потрібно засуджувати за їхні страхи.

— Я не можу зрозуміти, ти що, хочеш втекти звідси? — здвинув брови Лука.

Сабін не стримала смішок. Через секунду схопилася за живіт і зітхнула.

— Я не хочу, щоб у тебе ще через це були проблеми. Люди пліткують довкола…

— Люди постійно про щось пліткують, — відрізав Лука.

*** 

Всім бажаю тихого вечора і спокіної ночі!)