Пішли пити каву

Добрий ранок вам. Прода на книгу "Мій ректор — гусь" опівночі. Як ваша ніч? Сьогодні в нас пів ночі літали шахеди. Шкода, що на них немає скаженої відьми, яка б прокляла всіх, хто їх пускає. Інколи дуже хочеться жити в магічному світі. Бахнув прокляття — і ніяких тобі пришибленим сусідів. Сподіваюся, ваша ніч пройшла спокійніше. Пішли пити каву.
 

— Ви у яких стосунках з готуванням? — поцікавилась, дивлячись як він діловито став до дощечки поруч зі мною й став чистити овочі.

— В кращих ніж з вами. Але я ще надіюсь виправити це. Тому кажіть, що робити, допоможу вам трохи.




А якщо вам не хочеться гуся, можете почитати про нахабного рудого кота.
 

— Я так розумію, що ви не зникали?! — загрозливо протягнув слідчий, повільно підіймаючись з підлоги на тремтячих ногах. — Не дай Боже, ви ще раз попретесь кудись ніччю, нічого не сказавши цьому рудому гаду, я на вас маячок повішаю! І вас на ньому повішаю, щоб телефон брали! І кота вашого повішаю, щоб через його дурне нявчання мене дружина більше не виганяла з дому!
Я стояла посеред холу і навіть не знала, що на це відповісти. Як Крісу взагалі вдалося в таку рань викликати слідчого сюди? Це ж які у нього зв'язки, якщо цей нещасний чоловік приперся о сьомій ранку та ще й не передумав, поки йшов? Чи це він настільки заколупав ту нещасну жінку, що вона послала слідчого шукати мене? Аж в голові не вкладалося.
— Це Вей. Твоя психологша знайшлась! На роботі! — загарчав він у телефон. — Ціла і неушкоджена. Але якщо ти ще раз заявишся в моє ліжко під час пристрасної ночі з дружиною,  через те, що ця пришиблена зникла, то я її сам пришиблю та відправлю тобі її поштою по частинах. Клянусь Інсанією і всіма святими, які дали мені сили дістатися в це прокляте місце! А тепер дзвони Лав, а то я тебе сам приб'ю! Як дістану? На таксі приїду! Наряд викличу, щоб вони тебе  у відділок принесли! І заблокую адрес цього офісу по базі, щоб взагалі ніколи більше не бачити його.




Побалакати в Телеграмі

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра Майська
22.09.2024, 09:06:51

Я вперше за довгий час виспалася. Відключилася майже о 12 і о 8.30 прокинулася. Не пам'ятаю, коли таке було, щоб я так відпочила. Сьогодні в мене день на лайті, тому лежу в ліжечку з кавусею)
Гарного дня тобі, Юлічко!

Привітики))) я теж зараз буду каву пити))

avatar
талина лиепа
22.09.2024, 08:03:22

Магия вещь интересная. И обоюдоострая. Не хочу ничьих скажених ведьм, пусть будет больше заботливых котов и вкусных гусей)) и большая кружка кофе ждёт с утра каждого читателя

Показати 6 відповідей
avatar
талина лиепа
22.09.2024, 08:24:07

Юлія Богута, "Летать так летать...
Я им помашу рукой")))

avatar
талина лиепа
22.09.2024, 08:07:33

Пока шкрябала свой комментарий, через плечо заглянул муж, поржал с заголовка: "Пішли з", хорошо не "на")) Доброе утро

Показати 3 відповіді
Юлія Богута
22.09.2024, 08:20:48

талина лиепа, Добре що хоч виправило.

Інші блоги
Романтичний детектив: новинка! Повний текст!
Підтримайте, будь ласка, мою новиночку - продовження)) На сайті вже ВЕСЬ ТЕКСТ! ⭐На дні почуттів⭐ Вони познайомилися на теплому морському узбережжі… Минуло більше року. Саші здавалося, що вона забула Віктора і той
❤️знижка на кримінальний еро-роман❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман В обіймах Анубіса❤️ УРИВОК: ​— О, ні, — вуста затріпотіли, а в горлі зненацька оселилася пустеля — настільки воно пересохло від
Продовжити чи відпустити?
Сьогодні я завершила книгу ВАГІТНА СЕКРЕТАРКА ДЛЯ МАЖОРА Як на мене, це вийшла цікава та гаряча історія. Трошки нагадаю про що вона, та додам новий буктрейлер. Анотація: «Вчора було весілля його матері, а сьогодні
✦ Місто. Розділ 20. У кожного свої таємниці ✦
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З нетерпінням повідомляю: двадцятий розділ «У всіх свої таємниці» з книги «МІСТО. Історія Ріки» вже чекає вас на сайті!✅ Запрошую до читання! ☺️☕ ✦ Колаж до розділу
Коли минуле відпускає не одразу...
Привіт читачам Заборонений Кадр! Сьогодні в новій главі: Іноді для того, щоб зробити крок уперед, потрібно наважитися відпустити те, за що тримався цілий рік. Анастасія досі живе спогадами про Віктора. Але, здається,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше