Добрий ранок вам. Прода на книгу "Мій ректор — гусь" опівночі. Як ваша ніч? Сьогодні в нас пів ночі літали шахеди. Шкода, що на них немає скаженої відьми, яка б прокляла всіх, хто їх пускає. Інколи дуже хочеться жити в магічному світі. Бахнув прокляття — і ніяких тобі пришибленим сусідів. Сподіваюся, ваша ніч пройшла спокійніше. Пішли пити каву.
 

— Ви у яких стосунках з готуванням? — поцікавилась, дивлячись як він діловито став до дощечки поруч зі мною й став чистити овочі.

— В кращих ніж з вами. Але я ще надіюсь виправити це. Тому кажіть, що робити, допоможу вам трохи.

А якщо вам не хочеться гуся, можете почитати про нахабного рудого кота.
 

— Я так розумію, що ви не зникали?! — загрозливо протягнув слідчий, повільно підіймаючись з підлоги на тремтячих ногах. — Не дай Боже, ви ще раз попретесь кудись ніччю, нічого не сказавши цьому рудому гаду, я на вас маячок повішаю! І вас на ньому повішаю, щоб телефон брали! І кота вашого повішаю, щоб через його дурне нявчання мене дружина більше не виганяла з дому!
Я стояла посеред холу і навіть не знала, що на це відповісти. Як Крісу взагалі вдалося в таку рань викликати слідчого сюди? Це ж які у нього зв'язки, якщо цей нещасний чоловік приперся о сьомій ранку та ще й не передумав, поки йшов? Чи це він настільки заколупав ту нещасну жінку, що вона послала слідчого шукати мене? Аж в голові не вкладалося.
— Це Вей. Твоя психологша знайшлась! На роботі! — загарчав він у телефон. — Ціла і неушкоджена. Але якщо ти ще раз заявишся в моє ліжко під час пристрасної ночі з дружиною,  через те, що ця пришиблена зникла, то я її сам пришиблю та відправлю тобі її поштою по частинах. Клянусь Інсанією і всіма святими, які дали мені сили дістатися в це прокляте місце! А тепер дзвони Лав, а то я тебе сам приб'ю! Як дістану? На таксі приїду! Наряд викличу, щоб вони тебе  у відділок принесли! І заблокую адрес цього офісу по базі, щоб взагалі ніколи більше не бачити його.

Побалакати в Телеграмі