Картаючи себе за слабкість, Лігнор, якому вдалося втекти під час бою Зерда і Конфідуса з нечистю, пробирається на узбережжя, де захований його головний скарб. Він міг би повернутися до Малої Цитаделі, повідомивши, що це він завів Вартового у пастку, і де факто, так і було. Втім, караючий не зробив цього.
Лігнор був трохи ображений на Конфідуса за те, що той відібрав у нього зброю. У той момент Лігнор відчував таке душевне піднесення, що готовий був битися пліч-о-пліч з Вартовим і його товаришем.
Йому було відомо про "летючих мишей", і яку небезпеку вони собою становлять. Однак він не був упевнений, чи можуть їх так швидко розбудити, і чи будуть взагалі їх використовувати, а детально все розповідати не було часу.
Та склалося так, як склалося. Він розумів, чому товариш Вартового так вчинив. Від караючого цілком можна очікувати удару в спину.
Лігнор засопів.
Незважаючи на брак бойового духу, він був розумним і кмітливим. Та хто це оцінить зараз!
Вийшовши з підземного ходу, він спускався до печер. Тоді, багато років тому, відлюдника вони так і не знайшли, зате Лігнор знайшов щось цікаве.
Запрошую до читання циклу ТАЛІСМАН ОБРАНОЇ
1-й том циклу Талісман обраної
2-й том циклу Вартові підземелля
3-й том циклу Третя сила
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати