Все добре... Де підстава?)))

Вітаю, мої  любі! ❤️

Отже… Що ми маємо у "Терапії кохання"?!

У нас вже є зізнання в коханні та навіть пропозиція в “Дії” від нашого героя)))) Але ж це точно ще не кінець історії…

“То що ж на них чекає?!” — запитаєте ви.

А я відповім: чимало всього))))

По-перше, нічого не ясно з долею Валентини Семенівни… треба б розібратися тут детальніше, а може, й допомогти ;-).

 Треба порозумітися зі старшим братом, який нікого не вважає гідним своєї сестри)))

 Та й минуле Тараса й Дмитра таки тягне свої мацаки у сьогодення — чим то може обернутися?!.. Ох, багато чим напруженим…

Так що доєднуйтесь, якщо раптом ще вагаєтесь!

Гарний настрій, тепла історія та гарячі почуття — гарантовано!

 Нумо слідкувати разом за їхніми пригодами! ❤️❤️❤️

 

“Терапія кохання”

AD_4nXcS3QC7qDb6We-LI9wAEkIJiOcGomX7bW4Jl0MDtTWMfyvJAuQSfchgvVpPnpqFRoySdKoWgpHXfjYgNHaudsalvdDFFWelHR2IC-H0X1newp6UzxscHeUNwXOgRYy3PSAxwc5pQkMOKOygS746cEFrkFQL?key=e_rdNMMIJj7Sov5KzyZFOw

 

 

 

 

 

СПОЙЛЕР 1

  — Щось трапилося? — я напружився, однак відступив, пропускаючи друга у квартиру.

 І підсвідомо завмер, спостерігаючи, наскільки швидко він зробить єдино можливі висновки.

— Дімо! — а от Дарина аж підстрибнула на радощах та кинулася до брата обійматися. — Ти чого не попередив? Не подзвонив? Ще й серед ночі… Щось погане? — раптом напружилася.

 

Спойлер 2

І я прямо відчув, як він обдивився мене, потім сестру. А після — застиг очима на наших руках і тому, як я прикриваю малу від нього. І немов щось у Дмитра у голові вибухнуло!

— Ти де спиш, гад?! — аж яро заревів зненацька Дмитро, повернувшись до мене. І дивиться так важко, примружившись. — Це що таке?! — він кинувся вперед, неначе зібрався зі мною бійку влаштувати. — Мою сестру?.. Та ти ж присягався, що ніколи її не образиш, тварюка!

 Ну, друг завжди був розумним, цього не заперечити. Але комплекс захисника сестри аж надто тиснув йому на мізки, заважаючи побачити очевидне. 

— Дімо, це все не те… — почало було знервовано Даря.

 Але я схопив її долоню та мʼяко потиснув, аби не нервувало моє щастя. І знов заснув її назад.

 А  сам же тільки хмикнув, ще вище випроставшись. Та без остраху зустрів гнів друга, якого сам давно братом вважав.

 

 

❤️❤️

 

red5eaGXH6rBmeWAtBCmCDvA-qBzxlVX-bbDx32xNTPfRIAtfGl6P4ZIE85kLTitRP0R77Gxmfl2Pn4ljPoNAN1HNfw92sI_O28E9JKymkqtjfAgN0ty1DOlXK-veX3jvIvxAPrT

 

 

ЧИТАЙМО РАЗОМ!❤️❤️


 

 Запрошую доєднуватися до моїх соцмереж, де я  доступна для спілкування постійно: там є веселі відео про вайб цього роману ;-)

 

Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок й анонсів!❤️❤️❤️




 

 

Мій Телеграм          Мій Інстаграм         Мій Фейсбук      Мій Тік-ток





 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Lyudmyla Kovdrysh
20.09.2024, 18:28:41

Несподівана зустріч з Дімкою! Є надія що порозуміються?

Горова Ольга
20.09.2024, 18:29:35

Lyudmyla Kovdrysh, надія завжди є! ;-)

avatar
Marina Handoga
20.09.2024, 16:23:22

Починається саме цікавеньке... Ох і буде весело

Горова Ольга
20.09.2024, 17:00:28

Marina Handoga, точно-точно!

avatar
Софія Чайка
20.09.2024, 16:00:41

Палка зустріч з братом)

Горова Ольга
20.09.2024, 16:14:37

Софія Чайка, однозначно)))))

Інші блоги
"Дотик до душі" повертається ❤️
Як і обіцяла, закінчу книгу, яку не дописала на минулій сторінці. «Дотик до душі» — це збірка з десяти історій про те, що нам усім знайоме: про милоту, про любов, про біль і про вчинки, які змінюють усе; про людей, яких
❤️❤️❤️ 500 лайків! ❤️❤️❤️
Мої любі друзі! Я неймовірно тішуся, що моя книга «Сваха під прикриттям» отримала вашу підтримку, і ми можемо разом відсвяткувати сьогодні 500 лайків на ній! Геля шле вам промінчики добра й сотні сердечок! ❤️❤️❤️ Не
Закінчення - це новий початок!
Вітаю, мої хороші! ❤️❤️❤️ Сьогодні закінчила історію про жахливу робоняню, яка не зовсім коректно виконувала свої обов'язки. Тож хто читав - є можливість дізнатися кінцівку та обов'язково прокоментувати, чи сподівалися
Вона згадала
Вона згадала, що у неї є не тільки "Засніжена камелія", яка дуже бадьоро рухається вперед: (Імператор Хей Цан) “— Пане, що мені надіти? У чому б ви хотіли мене бачити? — Ти можеш надіти те, що захочеш.
✨✨нове оновлення+візуали✨✨
Приблизно за хвилин п'ятнадцять ми вже виїжджаємо за місто. А ще за хвилин десять припарковуємось біля якоїсь галявини, де яблуку нема де впасти. Машин якось забагато. Відстебнувши ремінь безпеки, повільно виповзаю з іномарки,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше