Оскільки я добряче так зникла з цієї платформи, тому об'єднаю тематику челенджа разом з поясненням.

1. Я багато ким працювала, але війна застала мене в ролі держслужбовця в органах місцевого самоврядування. Престижна робота з маленькою зарплатою та добрячою відповідальністю. (Звісно така ситуація не влаштовувала, отож шукала паралельно додатковий підробіток)

2. Мій чоловік працював поліціянтом (він тут ключова фігура у моїй новій професії), а з війною вступив у ряди добровольців на захист Батьківщини. Якщо коротко, чоловік поїхав воювати, а я, щоб не зійти з розуму шукаю нові хобі. Так доля принесла мені танці на пілоні, згодом стала ще й тренером у цьому напрямку.

Отож, озброївшись двома роботами та й маленьким хобі на букнет, я працювала як навіжена. Згодом мій чоловік отримав ротацію і графік трохи послабився. Але не довго тривав спокій, коханий не доотримав порцію адреналіну на фронті, тому вступає у ряди штурмової бригади "Лють". Ось це й стало головним фактором мого затяжного зникнення, як авторки. Зараз чоловік закінчує реабілітацію після осколкового поранення, а я гризу нігті від хвилювання. Втомлюю себе фізично, щоб "вирубало" вночі, тільки б не ґвалтувати себе думками про "життя та смерть".