Як ви вигадуєте назви для своїх книг?
Привіт всім. Хочу поговорити з вами на одну важливу тему. Вона напевно є та буде актуальною завжди. А саме, як ви вигадуєте назви для своїх книг? Чи перевіряєте чи є книга з такою ж назвою на цьому сайті?
Наприклад я спочатку вигадую сюжет, а після думаю яка саме назва буде підходити цій книзі. Після перевіряю чи є така назва книги на сайті. Якщо немає, то нічого іншого не вигадую, якщо ж є, то я назву або роблю схожу, або ж вибираю взагалі іншу. Просто я бачила на сайті багато книг з одною ж назвою і, як на мене, то це може збити читача та будуть якісь непорозуміння. А ще й з боку інших авторів. Хто ж захоче аби його книга називалась так само як в іншого автора? Мабуть, що ніхто.
У мене на жаль є дві книги, які є з такою ж назвою як й в іншого автора. Це книга "Довірся мені" та книга "Ти тільки моя". Зразу кажу, що я не конфліктна людина аби скаржитись з приводу назв.
Що про це думаєте ви?
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе перевіряла до цього, але тепер буду. Категорично проти, щоб книги мали одинакові назви (окрім, можливо, тих, які пишуться під челендж чи конкурс, тоді проще шукати учасників).
Щодо створення назви, то як коли. Частіше в процесі написання назва сама приходить до мене. Але було один раз, що я придумала назві, а вже потім почала розвивати сюжет. Тож, тут головне не прогавити натхнення)
Анна Тапок, Звісно краще перевіряти, бо можуть виникнути непорозуміння.
Доречі, я вважаю, що є не заповнена ніша. Зараз все більше і більше корейська культура шириться світом. Їх дорами мають особливість не тільки в грі акторів, а й в назві фільму. Вони називають фільми цілими реченнями. Я вважаю, що це може стати родзинкою на торті. Хоча можливо ризиковано.
Наприклад «Ганстер який став школярем», «Весна, літо, зима.. і знову Весна», «Офісне побачення наосліп» і тд
Вашу книгу «Ти тільки моя», що дійсно може мати близнюків, не тому що хтось може вас дублювати, а тому що назва дійсно проста можна перетворити на щось незвичайне.. гарно може не вийде у мене бо чесно не читав але шось типу «Ти тільки моя, але колишня проти».
Може я шось надумав звичайно, просто думка))
Валерія Оквітань, Єх, шкода, що відмовили))) назва просто шикарна)))
Взагалі підібрати назву — це ще та проблема :( Хоч називай всі книги іменами головних героїв
Вікторія Грош (Rouce), ❤️
Я спочатку вигадую сюжет і попередню назву книги. А потім десь на середині якась фраза, яку я вкладаю в уста одного з героїв або якась дія починає подобатися більше. Наприклад, мій твір "Як та ворожка ворожила" спочатку мав назву "Гроза", А книга "Дожити до кохання" спочатку називалася "Непроста доля". Потім я теж перевіряла на сайті чи немає схожих книг за двома причинами. Перша, щоб не звинувачували в плагіаті, друга - не хотіла нікого дублювати. Якось так)
Ніка Цвітан, Я люблять казати маркетологи - має бути баланс між пропозицією (в нашому випадку - назва) і самим продуктом (у нас - історія). Ох, не люблю маркетинг :-D
Привіт!
Дуже полюбляю, коли ми обговорюємо такі теми, або схожі.
В мене назва книги остаточно формується десь на середині книги. Тобто, звичайно, я даю назву на початку, але вона може мати трансформацію. Наприклад «Гра почалась». Перша назва була «Корона», друга «Вірус прийшов», третя «Гра почалась».
Дехто звертається до ШІ, описавши коротко сюжет. Дехто кличе знайомих маркетологів, адже назва має ціпляти. І т.д.
Я вважаю, що назва все ж має йти або по суті, або по місцю чи подіям, як прямо так і в переносному сенсі. Моя книга «Знайдені» - скорочено від фрази «Діти, знайдені лісом». Незвичайно звучить, тому скоротив до «Знайдені».
Джуні Салем, Ой, як приємно!!!
Буду дуже сподіватись, що вам сподобається!
Гаррі Поттер теж наче дитяча книга, але стала культовою у світі дорослих)))
Хоча навіть зараз, думаю Ви будете не проти в уяві повернутись до тих же 12 років, в світ.. без дорослих)
Теж хотів би в часи динозаврів (мені було десь так само) прочитати щось подібне))
У мене зазвичай це якась риторична фраза, яка звучить у самій книзі та може повністю описати сюжет. Проте назву першої книги, "Гри без правил" я цілеспрямовано знайшла в Інтернеті. Так, таке було, каюся. Проте потім сюжет обігрався так, що ця назва ідеально вписується до цієї книжки, тож я навіть не думала і не думаю міняти її. Книги з такою ж назвою на Букнеті, звичайно, є, і були вони написані ще до мене. Але назва "Гра без правил" знову ж так підходить до цієї книжки, так вона уже прижилася та зрослася з сюжетом, що я просто не можу поміняти її¯\_༼ •́ ͜ʖ •̀ ༽_/¯
Вікторія Грош (Rouce), Підписуюсь під вашими словами :)
В мене якось самі собою "впливають" назви) ще не було, аби книжка писалася, а назви не було.
Вікторія Грош (Rouce), В мене колись давно теж таке було, потім якось зникло)
Меседж 2)))
Щодо Букнету та схожих назв. Я особисто не вважаю, що потрібно паритись однаковими назвами. Автори все одно різні. Тобто, якщо це важливо особисто для себе - тоді можна пошукати і змінити. Але це не має бути душевною проблемою.
Або придумувати оригінальні назви, хоча і вони можуть знайти свого близнюка.
P.S. Не є виключенням «брудна» гра.. автор може знайти чиюсь популярну книгу і назвати свою так само - тоді він в теорії може заманити деяких читачів оригіналу до себе. Але це низько
Вікторія Грош (Rouce), Згоден, просто це дійсно дуже популярне рішення. Не тільки з книгами. Мої конкуренти по роботі так і роблять інколи. Злизують все з мене чи інших. Фу..
Та в мене приблизно той же принцип. Поки що тільки одна книга має тезку, найперша. З іншими якось вдалось цього уникнути
Вікторія Грош (Rouce), Хоча ні, щойно вирішила перевірити і знайшла ще одну «тезку». Тож в мене також дві книги, як і у вас
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати