"Якщо вам навіть трохи за 30, є надія вийти заміж за принца"....подивимося, як це вийде у героїні новинки : ІСКРА ДЛЯ СЕРЦЯ

- Маєш вигляд бездомної собаки, –  присвиснув він.

Зупиняюсь. Розглядаю обличчя Руслана майже з лікарняною педантичністю. Зелені очі дивляться у відповідь. Злегка примружені, злегка втомлені. Здається, кола під очима живуть у нього на постійній основі.

- Я що особлива, що твоя увага так і пестить мою персону? Чи ти експерт з зовнішності бездомних собак? – запитливо задерла я брову  –  Ну то красно дякую, але я не шукаю компліментів від людей, які не вміють ввічливо розмовляти.

- Вибач! – розгублено моргнув він. – Не хотів…образити, –  дивиться на мене з настороженою напругою.

Схоже, в його голові тисяча й одна марудна думка й тисяча й один варіант розвитку подій і усі вони мають паскудний фінал.

- Слухати твої компліменти – це як слухати кішку, яка грає на скрипці, –  мщу за бездомну собаку.

- Та просто вирвалося…  –  кривиться він, контролюючи кожне своє слово, кожен свій рух, кожен вдих.

- Так…так, я чула. Само вирвалося. І, я тебе прошу, перестань роздавати компліменти, як цукерки на Різдво. Тебе проклянуть! – шепочу нахилившись до нього.

Завмирає. Пару секунд спантеличено дивиться, а потім до нього доходить – він фиркає й хитає головою. Здається, в його втомлених зелених очах збираються смішинки.

- Нічого! Ти ж колись казала, що завжди знайдеться той, хто тебе полюбить навіть, коли ти виплодок пекла.