Всім доброго часу доби! Ось ми і наближаємося в романі «Ліс втрачених душ» до найцікавіших подій. Якщо ви вважали що до цього було складно і напружено, то навіть не уявляєте, що чекає вас та героїв попереду)))

Далі глави нарешті почнуть давати відповіді на всі питання, які вас турбують. Герої дізнаються, хто за цим усім стоїть. А після деяких глав ви будете мене або вихваляти або проклинати… На ваш вибір =D

Що ж, опівночі буде викладена одна з моїх улюблених і дуже складних глав))

А зараз невеличкий спойлер:

«— Все дуже просто!.. Вмикаємо ліхтарики на смартфонах і вибиваємо одні двері за іншими, перевіряємо всі закутки, доки когось не знайдемо! — досить голосно і впевнено почав Андрій.

— Тихіше ти! — прошипів Степан, який тільки обмірковував план дій. — Звідкіля ти взагалі це узяв? Передивився бойовиків? Так ми створимо зайвий шум.

— Та яка різниця? І так усі знають, що ми тут! — підхопила Катя.

— От-от… Крім того, мені вже доводилося оглядати старий покинутий будинок у лісі. Тож досвід вже є! — журналіст дістав телефон та увімкнув ліхтарик.

— І це робить тебе експертом? — Степан ледь стримувався, щоб не вдарити Андрія, і змусити його балакати трохи тихіше. — Ви хоч розумієте, як треба обережно оглядати будівлю, в якій є підозрювані? І це не старий покинутий будинок!

— Ой, та ну його, ходімо вже… — Катя увімкнула свій ліхтарик і потягнула Андрія за собою. — Зануда…»

P.S. Не забувайте підписуватися, лайкати та коментувати книгу, проклинати, малювати, віршувати, танцювати і все що спаде на думку… =D