Дорогі читачі, ви вже мабуть помітили, що в мене стартувала новинка із циклу "Кримільнальне кохання" - БОЖЕВІЛЬНА. Історія останнього холостого Вершника Завойовника - Канквера.

Але коли я повернулася до героїв, то не змогла пройти повз Алекс і Девіла. Тому паралельно почала редагувати їх книгу "Залежна" і в кінці вирішила додати бонусну сцену. Якщо розділ вийде занадто великим, то в майбутньому я викладу його як окрему розповідь, а поки буде розміщуватися там.

Уривок: 

Навіть у найщасливішому шлюбі бувають моменти непорозуміння. Коли ми з Девілом вирішили не ховати нашого сина від тіньового світу, а офіційно представити його як спадкоємця, я й уявити не могла, що це приверне увагу примар з минулого мого чоловіка. Але в такого чоловіка, як Девіл, не могло не бути колишньої — і, безсумнівно, дуже непростої.

Сьогодні світ міг спати спокійно. Вперше за багато років майже всі найвпливовіші мафіозні лідери — конкуренти й вороги, партнери й союзники — зібралися в одному місці: у розкішному готелі, що належить самому Девілу Соберу. Ця подія стала справжньою сенсацією, і не лише завдяки репутації чоловіка, ім'я якого наводило страх і викликало повагу. Найбільш вражаюче було те, що Девіл, могутній та непохитний глава, відомий у тіньовому світі як Диявол, вирішив відсвяткувати перший день народження свого сина, Девіда Майкла, і представити його як спадкоємця. Відмовитися від запрошення Диявола означало відкрито заявити про себе як про його ворога — тому всі, навіть найзатятіші конкуренти, зважилися з’явитися на цей прийом.

Шикарні лімузини під'їжджали один за одним, випускаючи на червону доріжку впливових осіб у супроводі охоронців. Безпека готелю, організована Дияволом, була на найвищому рівні — будь-яка помилка могла коштувати життя. Усередині готелю вишуканий зал, оздоблений у білих і золотих тонах, наповнився напруженим очікуванням. Вороги поглядали один на одного, союзники обговорювали останні події, але всі очі були спрямовані на головний вхід — там, де ось-ось мав з’явитися сам Девіл із сім’єю.

І ось він з'явився. Величний і бездоганний у своєму костюмі, Девіл, із холодним і впевненим поглядом, миттєво привернув увагу всіх присутніх. Але справжньою сенсацією стала поява його дружини Алекс. В її руках, мов символ майбутньої епохи, вона несла їхнього сина — хлопчика, одягненого у мініатюрну версію батькового костюма: біла сорочка, чорна жилетка і метелик.

Ось він — спадкоємець імперії Собер.

Вони з Алекс цілий рік тримали дитину подалі від сторонніх очей і уваги журналістів, але, зрештою, вирішили, що не зможуть ховати його все життя. Його Ангел Смерті не для того увійшла у тіньовий світ, щоб тепер відійти на задній план.

Хоча обличчя Алекс вже давно було відоме всьому тіньовому світу як символ її статусу дружини Диявола, цього вечора вона знову з'явилася в масці — золота, витончена, вона ідеально поєднувалася з її вишуканою біло-золотою сукнею. Золотисті локони й коштовні прикраси лише підкреслювали її образ. Кожна деталь її зовнішнього вигляду — від витонченої маски до владної постави — буквально випромінювала силу й статус.

За дрес-кодом, усі жінки прибули в масках, але жодна не могла зрівнятися з Алекс. Її краса й непохитна влада були очевидні. І найвиразніше це відчував її чоловік. Девіл давно прийняв той факт, що залежний від цієї жінки, але не збирався позбавлятися цього «наркотику» — він жадав смакувати його до кінця життя.

Навіть після народження сина, Девіл залишався шалено захопленим Алекс. Її увагу тепер доводилося ділити з маленьким диктатором, який явно успадкував батьківський характер і вже проявляв власницькі замашки щодо матері. Але це лише додавало родзинки їхнім стосункам, не послаблюючи тяжіння між ними. Син, незвиклий ділити свою матір навіть із власним батьком, іноді виказував невдоволення, коли Девіл занадто довго цілував дружину, яка тримала хлопчика на руках.

Але жодні дрібниці не могли порушити ту міцну емоційну нитку, що зв'язувала Девіла й Алекс.